Методика виконання роботи
Вловлювання пилку із повітря були проведені у центральній частині міста на вулиці Герцена на висоті близько 10 м над поверхнею землі.
Для вловлювання пилкових зерен був використаний гравіметричний метод. До важливих ознак цього методу відносять його простоту і дешевизну.
Гравіметричний пиловловлювач Дюрама (рис. 1) був створений для вивчення циркулюючих в атмосфері пилкових зерен і спор і довгий час залишався основним приладом в аеропалінологічних дослідженнях. Він являє собою конструкцію з двох пластинок. Верхня пластинка утримується над нижньою за допомогою стійок. На нижній пластинці розташовуються тримачі для предметного скельця. Верхня - служить захистом від атмосферних опадів. Пилок під дією сили тяжіння пасивно осідав на поверхню предметного скельця, яке було змащене гліцерином. Збір матеріалу проводили що доби.
Рисунок 1. Схема вловлювача Дюрама для гравіметричного збору матеріалу
Для виготовлення постійних препаратів була використана гліцерин-желатинова суміш, до складу якої входять наступні компоненти:
- гліцерин 70 мл;
- желатин 10 г;
- дистильована вода 60 мл;
- фенол 0,1 г;
- сафранін.
Сафранін зафарбовує пилкові зерна в червоний колір різної інтенсивності, що полегшує виявлення і підрахунок пилкових зерен.
Для адекватної оцінки вмісту пилкових зерен у повітрі необхідно проаналізувати всю площу препарату. Ми використовували спосіб підрахунку пилкових зерен у зразку у неперервних трансектах, перпендикулярними до осі препарату і розташованими регулярно один біля одного. Це дає можливість оцінити добовий ритм пилення окремих рослин [12].
Препарати які були використані для підрахунку пилкових зерен за 2011 рік були опрацьовані мною, а за 2012 рік - частину матеріалу мені люб’язно надала аспірант кафедри ботаніки Волощук Катерина Володимирівна, іншу частину я доопрацювала сама (табл. 3-5 додатку).
Підрахунок пилкових зерен проводився за допомогою світлового мікроскопа при збільшенням 40×10. Дані, які отримують з 1 см2 предметного скельця, трансформують в кількість пилкових зерен в 1 кубічному м повітря (1 м3) [17]. Ідентифікацію пилку проводили за допомогою мікрофотографій та описів, які були подані у визначнику і посібнику (Куприянов, Алешина, 1972, Мейер-Меликян и др. 1999). Статистична обробка та побудова графіків здійснювалася з допомогою програми Excel, а метеорологічні показники взяті з інтернету (табл. 1-2 додатку) [32].
Подібні статті
Біологічні особливості веслоноса
На сучасному етапі функціонування рибного господарства в Україні постає
необхідність виявлення додаткових резервів його розвитку, зокрема, пошуку
нетрадиційних підходів у веденні господарства, спрямованих на підвищення
ефективності, прибут ...
Ссавці Чернігівської області
Коли після важкої праці виїжджаєш на лоно природи і спостерігаєш, як усе
живе жадібно підставляє себе під сонячне проміння, купається у ньому, коли
дивиться на квітучі луки або обережно підступаєш до таємничого болота, слухаєш
пташиний спі ...