Нуклеїнові кислоти

Нуклеїнові кислоти

- високомолекулярні біополімери, мономерними ланками яких є нуклеотиди. До них належать:

- ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота

) - є носієм інформації про структуру білків організму; забезпечує збереження і спадкову передачу цієї інформації;

- РНК(рибонуклеїнова кислота

) - «зчитує» інформацію з ДНК; забезпечує механізм її використання в процесі синтезу білків.

Нуклеотиди- органічні речовини, молекули яких складаються із:

- залишка азотистої (нітратної) основи; розрізняють:

o пуринові нітратні основи - в структурі мають 2 цикли: 6-членний і 5-членний; до них належать: аденін (А), гуанін (Г);

o піримідинові нітратні основи - в структурі мають 1 6-членний цикл; до них належать: тимін (Т), цитозин (Ц), урацил (У);

- залишка пентози - рибози або дезоксирибози;

- залишка фосфорної кислоти.

Нуклеотиди ДНК (аденіловий, гуаніловий, цитидиловий, тимідиловий) мають залишок пентози дезоксирибози і залишок однієї із нітратних основ: А, Г, Ц, Т.

Нуклеотиди РНК (аденіловий, гуаніловий, цитидиловий, уридиловий) мають залишок пентози рибози і залишок однієї із нітратних основ: А, Г, Ц, У.

Рівні структурної організації молекул нуклеїнових кислот:

- первинна структура

- визначається кількістю, якістю і порядком розміщення нуклеотидних ланок у полінуклеотидному ланцюгу (нуклеотиди сполучаються складноестерними зв’язками, що виникають між залишком фосфорної кислоти одного нуклеотида і залишком пентози наступного нуклеотида - між залишками пентози сусідніх нуклеотидів виникають фосфодіестерні містки; нарощування ланцюга відбувається у напрямку 5´-3´);

- вторинна структура

(просторова конфігурація):

o ДНКпредставлена 2 антипаралельними полінуклеотидними ланцюгами (5´-3´ і 3´-5´), які, сполучаючись нітратними основами, утворюють вправо закручену подвійну спіраль; нітратні основи з’єднуються водневими зв’язками за принципом комплементарності (доповнювальної відповідності А-Т і Г-Ц); між А і Т утворюються 2 водневі зв’язки, між Г і Ц - 3; товщина спіралі дорівнює 2 нм; відстань між сусідніми нуклеотидними парами - 0,34 нм; 1 крок (виток) спіралі вміщує 10 нуклеотидних пар і становить 3,4 нм;

модель просторової структури ДНК запропонована американським біохіміком Дж. Уотсоном і англійським генетиком Ф. Кріком у 1953 році (на основі закономірностей кількісного вмісту залишків нітратних основ у ДНК, виявлених американським біохіміком Е. Чаргаффом у 1950 році: А=Т, Г=Ц, А+Г=Т+Ц);

o РНКодноланцюгова; розрізняють 3 форми:

1) інформаційна РНК (іРНК) або матрична РНК (мРНК) - лінійні молекули дещо закручуються з участю водневих зв’язків; з іРНК «зчитується» інформація під час синтезу білка;

2) транспортна РНК (тРНК) - молекули мають форму «листка конюшини», яка підтримується водневими зв’язками; на верхівці «листка» є триплет нуклеотидів - антикодон (комплементарний до кодона певної амінокислоти в іРНК), а в основі «листка» - ділянка, що приєднує цю амінокислоту; для кожної амінокислоти є відповідна тРНК, яка транспортує її до місця синтезу білка;

3) рибосомальна РНК (рРНК) - молекули є компонентами щільно укладених нуклеопротеїдних комплексів, що утворюють субодиниці рибосом (ця структура є одночасно і третинною); забезпечує розташування іРНК і тРНК на рибосомі;

- третинна структура

(просторова конфігурація):

o молекули ДНК

у складі хроматину вторинно спіралізуються і конденсуються з утворенням хромосом (це явище називається суперспіралізацією хроматину);

Подібні статті

Біологічні мембрани. Їх роль в процесах збудження
Мембрани відіграють ключову роль як у структурній організації, так і у функціонуванні всіх клітин. Мембрани формують внутрішньоклітинні компартменти, з їх допомогою відбувається розділення вмісту компартментів і навколишнього їхнього сере ...

Геном людини
XX століття стало століттям найбільших відкриттів у всіх областях природознавства, століттям науково-технічної революції, яка змінила і вигляд Землі, і вигляд її мешканців. Можливо, однієї з основних галузей знання, які будуть визначати ви ...