Роль прісноводних Черевоногих молюсків в природі

Молюски, як гетеротрофні компоненти водних екосистем, беруть участь у кругообігу речовин та трансформації енергії і є облігатними проміжними господарями личинок трематод, що викликають захворювання домашніх, мисливсько-промислових тварин і людини.

Фауна молюсків значною мірою залежить від вищої рослинності: Chlorophyta, Elodea canadensis, Ceratophyllum demersum sp., Phrahmytes australis, Lemna sp. та інші. При її відсутності якісний і кількісний склад молюсків змінюється. Зменшується видове різноманіття та щільність заселення молюсків. На поширення молюсків впливає також глибина водойм. Для амфобійного молюска малого ставковика найкращі умови для розвитку склалися на глибинах 0,02-0,04 м, де щільність заселення його особин досягає 200 екз/м² і більше. Ставковик звичайний переважно заселяє водойми глибиною до 0,6 м.

На поширення та розвиток молюсків впливає також рух води. В стоячих водоймах молюски мають кращу змогу прикріплятися до субстрату. В таких водоймах вища температура води і багатша рослинність, ніж в текучих. Все це позитивно впливає на розвиток молюсків, що підтверджується розмірами їх черепашок. В стоячих водоймах вони більші, ніж в текучих.

На поширення молюсків впливає також рН води. Найбільш толерантними щодо коливань рН від 0,5 до 0,9 є великий ставковик, малий ставковик, болотяний ставковик, видовжений ставковик при рН 7,5-8,6.

З наведених даних можна зробити висновок, що в більшості водних систем Чернігівщини є сприятливі умови для розвитку прісноводних молюсків.

У водоймах Чернігівщини домінуючими видами є великий ставковик і котушка рогова зі щільністю заселення весною 4-7 екз/м², влітку 9-22 екз/м², восени 2-3 екз/м². Молюски заселяють переважно прибережні зони та заплави річки. Поодиноко трапляється лужанка, ботінія та ставковик малий (2-3 екз/м²). В стоячих водоймах виявлено 7 видів молюсків. Переважає великий ставковик, болотяний ставковик та котушка рогова. Щільність їх заселення становить весною 5-10 екз/м², влітку 8-20 екз/м², восени 3-4 екз/м². Малий ставковик та болотяний ставковик трапляються в заплавах ставків зі щільністю заселення влітку 8-12 екз/м².

Рослиноїдні види черевоногих обмежують чисельність водної рослинності, запобігаючи заростанню водойм. Черевоногі прісноводні молюски є важливо складовою частиною водяних угрупувань організмів. Певну кількість видів черевоногих споживає в їжу людина. Вони є базою живлення для багатьох водяних тварин.

Висновки

1. Черевоногі (Gastropoda) — найбільший і найуспішніший клас молюсків. Тіло складається з голови, ноги, внутрішнього мішка, мантії, що утворює мантійну порожнину, і черепашки. Кровоносна система у черевоногих не замкнена. Дихають прісноводні черевоногі зябрами. Травна система представлена ротовим отвором, шлунком, анальним отвором. Видільна система (ускладнення) нирки. Нервова система складається з нервових вузлів, сполучених між собою, та нервів. Серед молюсків є роздільностатеві та гермафродити. Відкладають яйця (можливі живородні форми). Розвиток може бути як прямий, так і непрямий.

2. У ставках, невеликих озерах, зустрічається ставковик звичайний, який досягає розмірів 68—70 мм. Великі ставковики – гермафродити, вони розмножуються статевим шляхом. Їм власне внутрішнє запліднення. Яйця, об’єднані в драглисті кокони, ставковик прикріплює до підводних рослин. Розвиток у великого ставковика прямий, з яйця розвиваються маленькі ставковики з тонкою черепашкою. У невеликих прісних водоймах поширені котушки, лужанки, бітинії, живородки.

3. Молюски, як гетеротрофні компоненти водних екосистем, беруть участь у кругообігу речовин та трансформації енергії. Черевоногі прісноводні молюски є важливо складовою частиною водяних угрупувань організмів, є базою живлення для багатьох водяних тварин.

Подібні статті

Сигові риби
Сиги вод СНД відносяться до двох видів: ряпушки і власне сиги, кожен з безліччю форм. По екології всіх сигів підрозділяють на прохідних, озерно-річкових і озерних. Перші нагулюються в морі або в озері, звідки йдуть на нерест високо вгору п ...

Кровоносна система
Розвиток сільського господарства та загальне зростання антропічного впливу на водне середовище загострило проблему виживання водних тварин і, зокрема, риб, в умовах пестицидного навантаження. Забруднення внутрішніх водойм, в тому числі риб ...