Збирання живих об`єктів гризунів

Розкопування нір гризунів

Необхідне обладнання: лопата, мірна стрічка і кана (для пійманих гризунів), 2 — 3 тоненьких хворостинки (50 — 60 см завдовжки).

У будові мишовидних гризунів і ховрахів є численні пристосування до життя в норах, зокрема вони значно краще пристосовані до мікроклімату нори, ніж до умов на поверхні. Прямі сонячні промені, низьку температуру взимку гризуни витримують тільки протягом короткого часу. Оскільки гризуни багато часу проводять у норах, їх нори затруюють газами, застосовують затруєні приманки, спеціальні пастки.

Отже, треба вивчати умови життя гризунів у норах, будову їхніх нір (мал. 4).

Розкопують нори, що на відкритих місцях. У лісі ходи нори обов'язково заведуть під коріння і пеньки, тому розкопати її до кінця не вдасться. Найлегше розкопувати нори полівок, бо всі їх ходи і гніздові камери на невеликій глибині під землею.

Мал. 4. Ловильна канавка: 1 — вигляд збоку; 2 — поперечний розріз.

Ознаки жилої нори такі: свіжа земля біля входу і акуратний відшліфований отвір; затягнуті в нору свіжі або майже свіжі травинки; сліди і свіжий послід гризунів біля входу.

Перш ніж починати розкопувати нору, треба виявити і заткнути пучками трави всі виходи з неї, крім одного, з якого починається розкопування. В цей хід встромляють, наскільки можна, хворостинку, після чого, поставивши лопатку перпендикулярно до напряму ходу, починають розкопувати. Копають так, щоб залишилося дно ходу, за яким можна стежити. Виявлені гніздові камери вимірюють (довжину, ширину, висоту), виявляють усі тупикові ходи. Весь час треба стежити за тим, щоб розкопані ходи ,— не засипалися землею і залишалися видимими. Так розкопуюємо, поки не відкриємо всі ходи. Гризунів, якщо вони є в норі, звичайно вдається виявити тільки в кінці розкопування в одному з останніх ходів. Їх ловимо руками, але обережно, бо вони можуть укусити.

Всю нору вимірюємо. Крім розмірів камер, вимірюють загальну довжину ходів, діаметр нори, найбільшу глибину. Нору зарисовують у двох проекціях: горизонтальній (план) і вертикальній (мал 2). Якщо нора двоярусна, то перш ніж розкопувати ходи нижнього ярусу, вимірюємо і зарисовуємо верхній ярус.

Протягом одного виходу можна розкопати і зарисувати 1 — 3 нори.

Знімання шкурок гризунів

Необхідні інструменти: лінійка з міліметровою шкалою або штангенциркуль, препарувальні ножиці, пінцет, нитка з голкою, швейні голки, лист пінопласту або кусок струганої дошки, вата, папір для етикеток, розчин миш'яково-кислого натру, пера з крила курки, крила або хвоста ворони і т. д. або бамбукові трісочки.

Гризунів, яких добуто пастками і піймано в канавки, в той самий день треба використати для виготовлення шкурок. Перш ніж почати знімати шкурку, треба зробити проміри: загальної довжини, довжини хвоста, довжини задньої стопи, вибути вуха. Загальну довжину вимірюють від кінця морди до анального отвору. Звірка при цьому кладуть спиною вниз і розправляють, але не розтягують. Загальну довжину позначають літерою L. Довжину хвоста вимірюють від анального отвору до кінця хвоста (без кінцевих волосків) і позначають літерою С. Довжину задньої стопи вимірюють від п'ятки до кінця найдовшого пальця задньої ноги без кігтя і позначають літерою Р. Висоту вуха вимірюють від нижньої вирізки до верхівки вушної раковини і позначають літерою А.

Коли на етикетці вже записані розміри тварини, дата і місце вилову, можна знімати шкурку. Для цього звірка кладуть спиною вниз і ножицями розрізують шкіру від середини черева до анального отвору. Після цього віддирають шкіру збоку, поки не звільниться колінний суглоб. Ножицями цей суглоб перерізують, звільняють ногу від шкіри майже до п'ятки і зчищають з гомілкових кісток все м'ясо. Те саме роблять і з другою ногою [3, 324].

Подібні статті

Мікроскопічні гриби – пошкоджувані документів на різних носіях інформації
Гриби — одна з найбільших та найрізноманітніших груп живих організмів, існуючих на Землі. Вони з’явилися понад мільярд років тому й поступово стали невід’ємною частиною всіх водних та наземних екосистем. Згідно з сучасними прогнозами, на ...

Механізми раннього ембріонального розвитку
Керівники тваринницьких господарств звичайно зацікавлені у підвищенні продуктивності сільськогосподарських тварин. Їх кінцевою метою є підвищення якості та кількості продукції без зростання видатків на утримання поголів’я. Біотехнологічні ...