Повітряна оболонка Землі - атмосфера

Якщо на початку XX в. світовий парк автомобілів становив 11 тис. одиниць, то в цей час він досяг 500 млн. Біля половини автомобілів зосереджене в США, трохи менше - у Японії, ФРН, Франції, Англії, Італії. Мільйони тонн бензину, солярки, газу, масел спалюється щодня в сталевих моторах, а в повітря вилітають хмари канцерогенних речовин, що забруднюють землю, що наносять їй неповторна шкода. Щоб уникнути цього, у США, Японії й інших країн автомобілі постачені катализаторными системами, які перетворять двоокис азоту, вуглеводень і окис вуглецю в нешкідливі речовини. Один каталізатор розрахований мінімум на 80 тис. км пробігу, при цьому він на 90 % знижує токсичність вихлопу.

У нашій країні також налагоджують виробництво подібних каталізаторів. Але вони ефективні лише в у тому випадку, якщо автомобілі будуть заправляти не етил бензином.

Автомобілі забруднюють атмосферу й окислами свинцю, що стало результатом застосування в нашій країні з 50-х років як автомобільне паливо етил бензину. По оцінках фахівців, концентрація свинцю в навколишнім середовищі за останнім часом зросла в сотні й тисячі разів. Відзначено, що це вплинуло на здоров'я людини. Так, у містах Шотландії, де питна вода сильно забруднена свинцем, особливо часто спалахують епідемії холери й тифу.

Істотний вплив на атмосферу Землі робить авіація, що розвивається. Сучасний великий реактивний літак за один рейс довжиною 6-7 тис. км (8 год польоту) спалює 20-25 т палива й споживає понад 200 т повітря. Надзвуковий апарат типу ТУ-144 або «Конкорд» спалює пального приблизно в 3 рази більше, ніж реактивний літак. Турбінні двигуни літаків викидають такі ж продукти згоряння, як і автомобільні, але в значно більших кількостях. Крім того, літаки створюють штучну хмарність, що істотно змінює мікроклімат міст.

Запобігання зменшення змісту кисню в атмосфері, руйнування озоносфери Землі, забруднення повітря, води, ґрунту шкідливими хімічними речовинами, погіршення клімату нашої планети залишається основною екологічною проблемою. Повітряний океан - не космос, він має свої межі. Чисте повітря хоча й уважається даром безцінним, але в конкретних обставинах має цілком реальну вартість.

Рослини виділяють життєво необхідний кисень - повітряну їжу людини, тварин, рослин. Якщо людина без їжі може існувати кілька тижнів, без води - кілька днів, то без повітря - усього кілька хвилин.

На Землі еволюційне встановлена динамічна рівновага кисню - скільки виділяють рослини в процесі фотосинтезу, а також фотохімічного розкладання водяної пари у верхніх шарах атмосфери, стільки ж його поглинається при подиху, гнитті й численних окисних процесах. У результаті фотосинтезу на Землі до останніх десятиліть було відзначене зменшення змісту вуглекислоти. У цей час ця рівновага порушується в протилежну сторону й відбувається зворотне - збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері. За наявним даними, за останні 100 років витрата кисню на спалювання у світі збільшився в 10 разів, промисловість викинула в атмосферу 360 млрд тонн вуглекислого газу, концентрація якого за цей час збільшилася на 13 % .

У світі щорічно спалюється 2900 млн тонн кам'яного вугілля, 1650 млн тонн нафти, 850 млрд м3 газу. У результаті господарської діяльності людини щорічно в повітря попадає 14 млрд тонн вуглекислого газу, близько 300 млн тонн чадного газу, 2 млрд тонн пилу й багато інших шкідливих викидів. Крім того, автомобільний транспорт у кількості 250 млн машин викидає в повітря 200 млн тонн вуглецю й 50 млн тонн вуглеводнів. У Світовий океан щорічно попадає понад 10 млн тонни нафти, що веде до загибелі планктонів - головного корму для риб і найважливішого джерела постачання атмосфери киснем.

Подібні статті

Принципові відмінності живих систем від неживих
Проблема походження життя отримала зараз непереборну цікавість для всього людства. Вона не тільки залучає до себе пильну увагу вчених різних країн і спеціальностей, але цікавить взагалі всіх людей світу. Зараз вважається загальновизнани ...

Біоморфологічні особливості та cхожість насіння Leontopodium alpinum Cass
Флора високогір’я Українських Карпат характеризується високим ступенем ендемізму та рідкісності. Переважна більшість ендемічних та рідкісних видів сформована з малочисельних популяцій. Дослідження стратегії малочисельних популяцій цих видів пов ...