Реєстрація електричної активності як один із маркерів у дослідженні функціонального стану гіпокампу

Дельтачастотний діапазон

— складається з високо-амплітудних (сотні мікровольт) хвиль частотою 1—4 Гц. Дельта – ритм спостерігається при наркозі чи при ураженнях кортикальних відділів мозку. Дельта-ритм вперше було класифіковано Уолтером у людини, а надалі його було описано і у тварин.

Тетачастотний діапазон

— частота 4-7 Гц та амплітуда 10-100 мкВ. У тварин θ – активність виникає у новій корі, але кращє виражається у лімбічних структурах мозку, проміжному мозку і стовбурі при загальній активації тварини, викликані різними подразниками – аферентними, електричним подразником активуючий ретикулярной системи стовбура мозку. Уперше θ – активність була зафіксована в гіпокамповій корі, де вона краще проявляється [29].

Деякі автори тетачастотний діапазон називають стрес – ритмом, який спостерігається у вигляді спалахів, на початку яких частота ритмічної активності максимальна і постійно зменшується до кінця спалаху. Стрес-ритм, або тетачастотний діапазон, вперше було описано і класифіковано Уолтером і Довеєм.

Стрес-ритм проявляється відносно повільними високоамплітудними ритмічними коливаннями. Він може виникати не лише при спеціальних активуючих системах, але й спостерігатися досить довгий час у фоновій електричній активності мозку, якщо тварину не наркотизовано і вона знаходиться в достатньо активному стані. Майже безперервно можна спостерігати стрес-ритм у кролів при реєстрації електричної активності за умов природної поведінки [30].

Волокна, які відповідають за виникнення стрес – ритму в гіпокампі, починаються в медіальному ядрі перегородки. На це вказують досліди з руйнуванням перегородки і дослідження викликаних потенціалів гіпокампа на роздратування різних точок перегородки [31].

Передача імпульсів від перегородки до гіпокампу відбувається більш менш прямим шляхом з малою кількістю синаптичних перемикань. На це вказують досліди з дослідженням викликаних потенціалів, що виникають в гіпокампі при одиночних електричних роздратуваннях перегородки: викликані потенціали мають дуже малий латентний період, а виникаючі на їх фоні імпульсні розряди нейронів мають абсолютний рефрактерний період близько 4 мсек, що навряд чи може спостерігатися за наявності більш ніж одного – двох синаптичних перемикань [32].

Поява спалахів стрес – ритму можливо також при умовно – рефлекторної діяльності як компонент « умовної орієнтовної реакції» в процесі вироблення умовного рефлексу.

У первинному вогнищі стрес – ритму (перегородці) активність нейронів досліджена мало. Відомо, що активність одиночних нейронів корелює з хвилями стрес – ритму, причому гальмівні процеси можуть брати участь у формуванні ритмічної активності нейронів перегородки. Процеси вікового гальмування показані в гіпокампі, і знайдено, що вони грають важливу роль у формуванні стрес – ритму гіпокампа, забезпечуючи високу чутливість гіпокампальних нейронів до аферентних залпів, що мають частоту стрес – ритму. Але, самостійно забезпечувати ритмічну синхронізацію нейронів вікове гальмування в гіпокампі все ж таки не може, виключення ритмічних синхронізуючих залпів імпульсів з перегородки повністю блокує стрес – ритм гіпокампа [33]. Отже початкові механізми формування стрес – ритму необхідно все ж таки шукати в перегородці. Хоча ця структура вивчена досить слабо, але участь гальмівних процесів у встановленні ритмічної синхронізації її нейронів цілком можлива [34].

Подібні статті

Цитокіни в центральній нервовій системі
Цитокіни - це численна група різних за місцем утворення, структурою та біологічною активністю білкових молекул, синтез яких індукується ендо- або екзогенними антигенами та які регулюють утворення, ріст, розвиток та функціонування різних кл ...

Розвиток хрящової тканини в онтогенезі безхвостих
З курсу загальної ембріології відомо, що в зиготі запрограмована можливість формування цілого організму. Першими розблоковуються гени, що зумовлюють здатність клітини до проліферації і регулюють загальний метаболізм клітин. В міру того, як ...