Фітопланктон прісних водойм

Термін планктон (грец. «планктон» - блукаючий) вперше був введений у науку 1887 р. і за первісним поданням означав сукупність організмів, що ширяють у воді. Дещо пізніше у складі планктону стали розрізняти фітопланктон (рослинний планктон) і зоопланктон (тваринний планктон). Отже, фітопланктоном називають сукупність свободноплаваючих (в товщі води) дрібних, переважно мікроскопічних, рослин, основну масу яких складають водорості. Відповідно кожен окремий організм зі складу фітопланктону називають фітопланктером. Екологи вважають, що фітопланктон в житті великих водойм виконує ту ж роль, що і рослини на суші, тобто виробляє первинне органічна речовина, за рахунок якого прямо або опосередковано (через ланцюг живлення) існує весь інший живий світ на суші і у воді.

Це справедливо. Однак слід пам'ятати, що до складу фітопланктону, так само як і до складу наземних рослинних угруповань, входять гриби і бактерії, які, за рідкісним винятком, не здатні самі створювати органічну речовину. Вони відносяться до тієї ж екологічної групі гетеротрофних організмів, що харчуються за рахунок готового органічної речовини, до якої належить весь тваринний світ. Гриби і бактерії беруть участь в руйнуванні мертвого органічної речовини, тим самим виконуючи хоча і дуже важливу роль у кругообігу речовин, але принципово іншу, ніж зелені рослини. Незважаючи на це, основною функцією фітопланктону в цілому слід все ж визнати створення органічної речовини водоростями.

Тому далі ми будемо говорити тут лише про мікроскопічні водорості, що входять до складу фітопланктону. Це тим більше виправдано, що склад грибів в співтоваристві фітопланктону вивчений ще дуже слабо, а планктонні бактерії (бактеріопланктона) в екології водойм розглядаються зазвичай окремо. Існування планктонних організмів у зваженому стані у воді забезпечується деякими спеціальними пристосуваннями. В одних видів утворюються різного роду вирости і придатки тіла - шипи, щетинки, рогоподібні відростки, перетинки і т. п. ; у інших видів відбувається накопичення в тілі речовин з питомою вагою менше одиниці, наприклад крапель жиру, газових вакуолей І т. д. Полегшується маса клітини також шляхом зменшення її розмірів: розміри клітин в планктонних видів, як правило, помітно менше, ніж у близькоспоріднених донних водоростей. У планктоні широко поширені і дрібні організми, розміром в декілька мікрометрів, які утворюють так званий наннопланктон.[7]

У прісноводому комплексі нерідкі і зелені водорості: ооцістіс (Oocystis) (по всьому морю), види сценедесмус (Scenedesmus) і педіаструма (Pediastrum), більш численні в затоках.Прісноводний фітопланктон відрізняється від типово морського величезною різноманітністю зелених і синьо-зелених водоростей. Особливо численні серед зелених одноклітинні і колоніальні вольвоксовие і протококковие: види хламідомонад (Chlamydomonas), гоніума (Gonium), вольвокса (Volvox), педіаструма, сценедесмус, ооцістіса, сфероцістіса (Sphaerocystis) та ін . Серед синьо-зелених багаточисельні види Анаб, мікроцістіса, афанізоменона, глеотріхіі (Gloeotrichia) та ін.

Характернейший в морському фітопланктоні рід хетоцерос (Chaetoceros) в озерах і ставках зовсім відсутня, а численні в морях різосоленія (Rhizosolenia) в прісних водах представлені лише декількома видами. У прісноводому фітопланктоні значно біднішими якісно і кількісно представлені перидинеї. Звичайні серед них види цераціума (Ceratium) і перідініума . У прісних водах відсутні кремнежгутіковие і дуже рідкісні кокколітофоріди, зате деякі інші жгутикові представлені тут різноманітно і нерідко у великій кількості. В основному це хрізомонади - види дінобріона (Dinobryon), малломонаса (Mallomonas), уроглени (Uroglena) та ін , а також евгленовие - евглена (Euglena), трахеломонас (Trachelomonas) і факус (Phacus) перша переважно в холодних водах, а другі - в теплих.

Однією з істотних особливостей прісноводного фітопланктону є велика кількість у ньому тимчасово планктонних водоростей. Ряд видів, яких прийнято вважати типово планктонними, в ставках і озерах мають донну або періфітоном (прикріплення до якогось предмета) фазу в своєму життєвому циклі. Таким чином, різноманітність екологічних умов у внутрішніх водоймах визначає і значно більшу різноманітність в порівнянні з морями екологічних комплексів і видового складу прісноводного планктону.[10]

Подібні статті

Розвиток кісткової тканини в онтогенезі безхвостих земноводних
За будовою та функціональним значенням кісткова тканина є унікальним різновидом сполучної тканини. Вона містить велику кількість мінеральних солей, серед яких найбільше сполук кальцію у вигляді гідроксиапатитів (Са10(РО4)6)(ОН)2 та фосфат ...

Особливості будови і життєдіяльності лишайників
Лишайники – це особливі організми, в тілі яких об’єднані водорості і гриби в нові комплекси симбіотичних організмів з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Відомо понад 20 000 видів лишайників. Лишайники ...