Загальне значення двостулкових молюсків

В наш час різко зростає значення двостулкових молюсків.

Встановлено, що завдяки черепашкам двостулкових можна встановити якість навколишнього середовища, в якому мешкають молюски під час вегетаційного періоду. Чим довше тварина знаходиться в оптимальних умовах, тим більший приріст має черепашка. Таким чином, в структурі черепашки живих молюсків закладена інформація в вигляді системи елементів, що періодично чергуються. Ця система характеризує якість середовища за весь постембріональний період життя особини. [11].

Біогідрологічна роль цих тварин безсумнівна. Як компоненти біофільтру ці молюски сприяють очищенню води від мінеральних і органічних суспензій. Вилучення молюсками суспензованих у воді речовин коливається від 92 до 100 % і залежить від діаметра часточок, їх складу і концентрації, а також від віку особин. Наприклад, із збільшенням розміру часточок від 1-3 до 20-32 мк воно зростає від 92-97 до 100 %. Підвищення концентрації мулу і детриту від 5-20 до 120-140 мг/л призводить до збільшення кількості седиментованих молюсками часточок від 54,8-61,4 до 96,3- 97,2 %.

Враховуючи високу фільтраційну здатність перлівницевих, а також те, що у багатьох прісноводних екосистемах ці молюски складають істотну частину біофільтра, їх рекомендують використовувати з метою профілактики забруднення природних вод. При високій щільності населення популяції перлівницевих являють собою потужний біофільтр. Так, один «фільтраційний контейнер» з 200 екз. молюсків за 12 діб вилучає з оточуючого середовища 25,7 кг (за сирою масою) мінеральних та органічних речовин.

Молюски описуваних родин здатні окислювати органічні речовини, вони беруть участь в процесах, самоочищення природних вод, забруднених комунально-побутовими стоками.

Молюски - індикатори сапробності відіграють певну роль при застосуванні біологічного методу визначення ступеня забруднення водойм комунально-побутовими стічними водами, багатими на органічні сполуки. Встановлено, що перлівницеві адсорбують з оточуючого середовища, акумулюють і досить міцно утримують радіонукліди, що має неабияке значення для санітарної охорони водойм від радіоактивного забруднення. Звичайно радіоактивність молюсків на 1-2 порядки вища за радіоактивність оточуючого середовища. Більшість радіоізотопів накопичуються в м'яких частинах тіла, та все ж деякі -- в черепашці. В зв'язку з цим у молюсків природних популяцій більшою радіоактивністю відзначається зола м'яких частинок тіла

Слід зазначити, що радіонукліди можуть потрапляти в організм молюсків і з інших біонтів. Наприклад, при проходженні мірацидіїв, мічених радіоактивним селеном, через фільтраційний апарат радіонуклід накопичується в тілі молюска. Перлівницеві і кулькові, наприклад , концентрують ряд мікроелементів - кобальт, мідь, залізо, марганець, нікель, цинк, молібден, натрій, свинець, магній, олово, ванадій, титан, кремній, срібло, які акумулюються в різних органах (зябра, мантія, нога, гонади , органи травлення) внаслідок адсорбції, дифузії та метаболізму. Перлівницеві накопичують всі зазначені вище мікроелементи. У кулькових кобальт, нікель, молібден, олово і срібло не виявлені. Здатність молюсків акумулювати мікроелементи може бути використана для оцінки ступеня забруднення ними водойм.

Молюски вилучають з води також пестициди і кумулюють їх в своїх органах і тканинах. Концентрація цих речовин в молюсках перевищує звичайно на 4-5 порядків вміст їх в оточуючому середовищі, тому ці гідробіонти можуть розглядатися як біоіндикатори на забруднення водойм пестицидами. Здатність накопичувати пестициди має водоочисне значення, бо ці речовини на якийсь час вилучаються з певних ланок кругообігу речовин. Акумульовані в молюсках пестициди через різні трофічні ланцюги можуть потрапляти в організм людини і створювати загрозу її здоров'ю. Кормова цінність молюсків підпадає сезонним змінам (найбільша влітку), збільшується з віком тварин і у статевозрілих особин під час дозрівання статевих продуктів , що необхідно брати до уваги при складанні харчових раціонів. [ 32 ]

Велика роль двостулкових молюсків спостерігається в утворенні осадових порід.

Двостулкових молюсків використовують для годівлі свиней і домашніх птахів, здебільшого гусей і качок. При цьому використовують в основному м'які частини тіла тварин, які у перлівниць складають 31-35, а у беззубок 28- 36 % загальної маси тіла. Черепашки, які лишаються при цьому, можна перемелювати на муку і додавати до корму домашнім птахам. Підгодівля підсвинків двостулковими молюсками приводить до збільшення живої маси на 11 -12 % порівняно з утримуваними на звичайному раціоні.

У природних водоймах двостулкових молюсків споживають риби та водоплавні птахи.

Більшість досліджуваних молюсків є облігатними проміжними хазяїнами трематод, дефінітивні стадії яких, паразитуючи у риб і земноводних, викликають у них трематодози. При високій інтенсивності інвазії виникає серйозна небезпека. У таких риб, як щука, судак, окунь, минь, заражених цією хворобою, спостерігаються істотні розлади в діяльності кишкового тракту.

Подібні статті

Хвойні інтродуценти в озелененні урботериторій
Актуальність. В сучасних умовах всебічного посилення антропогенного впливу на природні системи особливого значення набуває проблема збереження біорізноманіття, в тому числі видів рослин. Сучасний рослинний світ Чернігівщини нараховує понад ...

Фауна гідробіонтів озера Сірче
Життя величезної більшості безхребетних тварин повязане з водою. У кожній водоймі розрізняють дно басейну, що називається бенталь, і товщу води – пелагіаль. Організми, що населяють бенталь, мають назву бентичних, або донних, скороченно вон ...