Біоморфологічний опис квіткової рослини на прикладі тюльпана

Оцвітина в лілійних проста, складається з 6 листків у двох колах. Пелюстки або вільні (тюльпан), або зрослі (конвалія), часто яскраво забарвлені або білі. Тичинок також 6 у двох колах. Маточка одна. Зав'язь верхня. Плід - коробочка (тюльпан, лілія) або ягода (конвалія, купина). Суцвіття різноманітні, іноді квітки взагалі поодинокі (вороняче око, тюльпан). Лілійні - трави з суцільнокраїми листками. Характерне дугове жилкування. Багато представників - цибулинні або бульбоцибулинні (лілія) рослини, інші мають кореневища, часто дуже товсті (купина). Лілійні нараховують 11 родів і близько 500 видів. Їх мало у тайговій і тундровій зонах. Багато лілійних помірної зони цвітуть навесні або на початку літа. Поряд зі складноцвітими лілійні - найважливіша родина для квітникарства. Насамперед, слід виділити тюльпани. В дикому вигляді вони зустрічаються головним чином на півдні України (зокрема, в Асканії Новій). До сьогодні виведено 4 000 сортів тюльпанів. Також важливі для квітникарства лілеї. На відміну від тюльпанів у багатьох лілей квітки мають сильний аромат. Декоративне значення мають дуже духмяні гіацинти (зараз класифікуються не як рід лілійних, а гіацинтових або аспарагусових). Багато з лілійних - улюблені рослини кімнатного квітникарства, наприклад, рускус (іглиця), ноліна, аспарагус. Конвалія звичайна - рослина зони лісів і лісостепу. Широко застосовується для лікування серцевих захворювань. Алое деревовидне - кімнатна рослина, використовується як засіб для загоєння ран.

Родина лілійні за класифікацією відноситься до класу однодольних відділу покритонасінних рослин порядку лілієквітних. Ця родина включає 19 родів і понад 600 видів. Представники родини лілійних ростуть в багатьох регіонах нашої планети. Вони частіше зустрічаються в помірних широтах Євразії, Північної Америки, в Африці, деякі представники лілійних поширені в гірських районах Південної Америки, тропічної Африки.

Основна більшість лілійних - це багаторічні цибулинні трав'янисті рослини. Рідко серед лілійних зустрічаються чагарники і дерева. Найвищим вважається дерево гімалайський кардіокрінум гігантський, що досягає у висоту чотирьох метрів, а найменша рослина з лілійних - це південноафриканський літантус крихітний, розміри якого становлять близько 25 мм.

Всі представники родини мають характерні ознаки. Особливістю всіх цих рослин є утворення видозмінених підземних пагонів - цибулин, кореневищ або бульбоцибулин, за допомогою яких рослини виживають в несприятливих умовах (в холодну або посушливу погоду). Представники лілійних відрізняються різноманітністю будови цибулин, специфікою формування заміщуючих та дочірніх цибулин, пристосуваннями їх до заглиблення у грунт. В основному, цибулини лілійних багаторічні. Вони утворюються протягом декількох річних циклів, але бувають і однорічні, які щорічно поновлюються. У структурі будь-якої цибулини розрізняють тільки листові або виключно низові луски, або комбінацію лусок обох типів. За зовнішнім виглядом луски дуже різноманітні та можуть бути замкнутими й роздільними, широкими або вузькими (черепитчатими). Якщо цибулина однорічна, то всі її луски до кінця періоду вегетації гинуть, а в оболонці зберігається молода замісна цибулина, яка закладається раніше у основі квітконосу. Якщо цибулина багаторічна, то гине частина її лусок, тому в цибулині можуть зберігатися луски, що утворилися за кілька років. Цибулина є спеціалізованим підземним пагоном.Надземні квітконосні пагони представників родини лілійних зазвичай прості, тобто не мають відгалужень. Вони можуть бути з листям чи без нього (квітконоси або стрілки). На вищезгаданих стрілках все листя базальне та формує приземний пучок. Листя у лілійних цілісні, без прилистників, в більшості випадків лінійні або ланцетні, тільки зрідка листя має черешки. Жилкування листків лілійних паралельне.Квітки групи рослин із родини лілійних правильні, або двосиметричні. Можуть бути дрібними або великими, зібраними у суцвіття (частіше китиця) або поодинокими. Квітки двостатеві. Їх оцвітина віночкоподібна, має яскраве забарвлення. Вона складається з шести сегментів у двох колах, причому пелюстки можуть бути вільними або зрослими в трубку. У квітці звичайно шість вільних або зрощених тичинок, також розташованих у два кола. Нитки тичинок з'єднані з основою пелюсток або трубкою оцвітини. Верхня зав'язь квітки лілійних містить різну кількість сім’язачатків. Квітки рослин з лілійних ароматні, виділяють багато нектару, віночки їх яскраво забарвлені, що приваблює комах, котрі запилюють їх. Після дозрівання формується плід - трьохгніздова коробочка або ягода. Насінини мають плоску або кулясту форму. При розтріскування коробочки насіння розсипається, розноситься вітром і, потрапляючи в сприятливі умови.

Подібні статті

Антигени, їх властивості та будова
Антиген - функціональне поняття. Ним може бути будь-яка речовина, що здатна викликати імунну відповідь. Потужними антигенами є білки. Це зрозуміло, оскільки більшість процесів імунного розпізнання - це білок-білкові взаємодії. Білковими ...

Учення В.І. Вернадського про ноосферу
Ноосфера ("мисляча оболонка", сфера розуму) – вища стадія розвитку біосфери. Це сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність стає головним, визначаючим чинником розвитку. Чому виникло поняття & ...