Методи та результати селекції

. Q. pubescens Willd. - дуб пухнастий. Дуже посухостійкий, але кінчики пагонів підмерзають щороку. Наявне лише одне дерево, тому дати об'єктивну оцінку цьому виду для степових умов неможливо.

. Q. calcarea Troitz. - дуб вапняковий. Винятково посуховитривалий. Зимостійкий. Щорічно плодоносить. За будовою листкової пластини і жолудями нами виділено ряд форм. Стійкий до пошкодження комахами-листогризами та ураження борошнистою росою. Виключно декоративний, його слід використовувати у лісомеліоративних цілях.

. Q. erucifolia Stev. - дуб еруколистий. Дуже посуховитривалий. Зимостійкий, але за різких змін позитивної температури на негативну виникають морозобійні тріщини. Зустрічається самосів. Декоративний за формою світло-зеленого листя та кострубатими стовбурами. Здатність рости на сильно змитих ґрунтах й стійкість щодо посух дає змогу рекомендувати його для залісення змитих схилів яруг і балок Степової України.

. Q. longipes Stev. - дуб довгоніжковий. Дуже посуховитривалий. Зимостійкий. Поки що не плодоносить.

. Q. montana Willd. - дуб гірський. Цілком пристосувався до місцевих умов, плодоносить, але робити висновки про лісівничі якості цієї виключно цінної в себе на батьківщині породи за одним екземпляром, що зберігся, неможливо.

. Q. alba L. - дуб білий. Доволі посухостійкий, але у затяжну посуху, що супроводжується суховіями, обгоряють краї листків. У люті зими гинуть кінчики приросту останнього року. Виключно декоративний.

. Q. macrocarpa Michx. - дуб великоплідний. Вирізняється посухо- та зимостійкістю. До 80 років плодоносить майже щорічно, пізніше - приблизно один раз у п'ятиріччя. Зустрічається самосів. У сумісній культурі з дубом звичайним на сухих різновидах ґрунтів до 64 років живими залишилися лише екземпляри на узліссі. Найвищої продуктивності досягає в умовах достатньої вологозабезпеченості. Сторічні випробування показали, що його успішно можна використовувати при створенні культур на пологих схилах і днищах балок.

На даний час із гібридів 17 схем схрещувань, описаних С.С. П’ятницьким (1954), збереглися гібриди 13 схем схрещування. Гібриди F1-F2 Комарова, Мічуріна, Тімірязєва й Висоцького всебічно вивчалися широким колом дослідників. Інші гібриди залишилися поза межами їх зору.

Серед F1 селекції С.С. П’ятницького виявлено нові умовно плюсові форми: гібрид дуб великопиляковий х дуб гірський, що не поступається за селекційними властивостями вже відомим гібридам, і гібрид дуб великоплідний х дуб великопиляковий, що характеризується виключною прямизною стовбура.

При обстеженні культур видів дуба було виявлені перспективні гібриди природного походження дуба білого з дубом звичайним, дуба скельного з дубами Гартвіса та імеретинським.

У чотирьох схемах схрещування, а саме - дуб Комарова х дуб Тімірязєва, дуб Мічурина х дуб Тімірязєва, дуб вапняковий х дуб великопиляковий та дуб вапняковий х дуб Тімірязєва одержано гетерозисні фертильні гібриди, що за посухостійкістю не поступаються дубам великопиляковому та пухнастому, а за якістю стовбура наближаються до прямостовбурних дубів - білого, великоплідного та скельного.

Селекція ялиці

Результати міжвидової гібридизації ялиць висвітлено у багатьох наукових працях. Внаслідок досліджень було встановлено, що міжвидова гібридизація є перевіреним шляхом збільшення загальної стійкості і життєвості, тому що гібридам у межах роду Abies, властивий гетерозис, який проявляється не тільки в збільшенні інтенсивності росту, але і в збільшенні життєвості. З цим пов'язана підвищена толерантність до зміни екологічних умов.

Географічну близькість природних ареалів ялиць (особливо між A. firma, A. koreana, A. mariesii і A. sachalinensis) було запропоновано як чинник, що позитивно впливає на виживання і ріст гібридів; вважається також, що еволюція роду Abies зумовлена швидше географічною ізоляцією, ніж генетичним або фізіологічними бар'єрами. Існує також думка про сильну репродуктивну ізоляцію між північноамериканськими представниками роду і їх європейськими родичами.

Найбільше гібридів, поміж ростучих в Україні ялиць, існує в А. balsamea. З такими видами, як A. bracteata, A. holophilla та A. spectabilis, що теж ростуть в Україні, гібриди не описані зовсім. Загалом, 23 види (що представлені в Україні) можуть утворити 593 комбінації схрещення, виключивши внутрішньовидові схрещення, ми одержимо число 506 - кількість можливих міжвидових схрещень (з урахуванням зворотних). Отже, відомі у світі міжвидові гібриди роду Abies, між ялицями що ростуть в Україні, становлять лише 45 % від їх можливої кількості, що свідчить про те, що перед науковцями нашої держави є широке коло можливостей для дослідної роботи та виведення нових гібридів.

Подібні статті

Вікові особливості нервової функції
Вікова періодизація є умовним поділом цілісного життєвого циклу на вікові періоди, що вимірюються роками. Відомо, що розвиток дитини відбувається за кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Цей процес є обов'язковим і передбач ...

Дводишні риби
Рогозубоподібні - єдина гілка, що дожила до нашого часу, колись численних дводишних риб. З’явившись в девонському періоді, дводишні риби процвітали до тріасу, після чого розквіт почав угасати. До нашого часу з двох класів дводишних, налічу ...