Структурно-функціональна характеристика білків позаклітинного матриксу печінки

Позаклітинний матрикс (ПКМ) займає незначний відсоток від загального об'єму печінки, проте відіграє надзвичайно важливу роль у функціонуванні даного органу в нормі та патологіях [2].

Компонентами позаклітинного матриксу є структурні білки колаген та еластин, глікозаміноглікани, протеоглікани, а також не колагенові структурні білки - фібронектин, ламінін.

Колаген (грец. kolla - клей + genos - рід) - один із основних компонентів сполучної тканини і зумовлює її міцність і гнучкість. Основними продуцентами колагену в печінці виступають стелатні клітини, які синтезують цей білковий компонент позаклітинного матриксу у значних кількостях при переході в активований стан та втраті ліпідних крапель [6].

Еластин - це білок, який присутній у волокнах сполучної тканини і забезпечує її еластичність. За функціональними властивостями еластин подібний з колагеном. Взаємодія волокон колагену та еластину створює каркас, який підтримує тканину, роблячи її гнучкою, міцною та еластичною.

Рис. 1.1. Структура позаклітинного матриксу

Порушення структури еластину можуть проявлятися кардинальними змінами (аневризми, розриви аорти та дефекти клапанів серця), постійною пневмонією. Причинами порушення структури еластину є зниження активності лізиноксидази (КФ 1.4.3.14.) , пов’язане з дефіцитом міді та піридоксину; дефіцит лізиноксидази (КФ 1.4.3.14.) при спадкових хворобах; синдром Менкеса - порушення всмоктування міді.

Глікозаміноглікани - вуглеводна частина протеогліканів, полісахариди, в склад яких входять аміносахарогексозаміни. Глікозаміноглікани в складі протеогліканів входять в склад міжклітинної рідини сполучної тканини. Разом з волокнами колагену і еластину, протеоглікани утворюють з’єднуючий матрикс. Один з представників глікозаміногліканів - гепарин, який володіє протизгортальною активністю, знаходяться в міжклітинній речовині тканини печінки, легенях, серця, стінках артерій. Протеоглікани покривають поверхність клітин, відіграють важливу роль в іонному обміні, імунних реакціях, диференціюванні тканин.

Протеоглікани - глікопротеїни з високим ступенем глікозилювання, вуглеводні залишки яких представляють собою довгі нерозгалужені ланцюги - глікозаміноглікани, які утворилися залишками гексозаміну і уроновою кислотою або галактозою. Протеоглікани є одними із основних компонентів позаклітинного матриксу сполучної тканини.

Завдяки особливостям структури і фізико-хімічним властивостям глікозаміноглікани та протеоглікани виконують функції структурних компонентів міжклітинного матриксу, взаємодії з колагеном, еластином, фібронектином, ламініном та іншими білками позаклітинного матриксу, приєднання води, великої кількісті катіонів і беруть участь у формуванні тургору в різних тканинах; відіграють роль молекулярного сита в позаклітинному матриксі, перешкоджають розповсюдженню патогенних мікроорганізмів [2,3].

Фібронектин - глікопротеїн позаклітинного матриксу. У вигляді розчинної форми синтезується в печінці і клітинах ретикуло-ендотеліальної системи. Фібронектин зв’язується проколагеновими фібрилами і змінють кінетику формування фібрил в прецеркулярному матриксі. Також бере участь в міграції клітин та допомагає переміщуватися в клітинному матриксі.

Ламінін - найбільш розповсюджений глікопротеїн базальних мембран. Однією з головних функцій ламініну здатність зв’язувати клітини та модулювати їх поведінку. Впливє на ріст, морфологію, диференціювання та рухливість клітин.

Білки ПКМ одночасно виступають сигнальними молекулами та архітектурними молекулами печінки та відповідають за підтримку диференційованого стану нормальних гепатоцитів та паренхімних клітин. ПКМ та його окремі компоненти є мультифункціональними [2,3].

Подібні статті

Ссавці Чернігівської області
Коли після важкої праці виїжджаєш на лоно природи і спостерігаєш, як усе живе жадібно підставляє себе під сонячне проміння, купається у ньому, коли дивиться на квітучі луки або обережно підступаєш до таємничого болота, слухаєш пташиний спі ...

Локалізація та розподіл ферментних систем у рослинній клітині
Актуальність теми: тема вивчається для глибокого розуміння фізіологічних процесів, що протікають в рослинній клітині. Знання теми необхідні для кращого сприйняття інших тем, наприклад, «Фотосинтез», «Біосинтез білку». Адже ферменти беруть ...