Павутина

Павутинний апарат утворювався в павуків, якщо можна так виразитися, у щасливому пункті - на нижній стороні черевця. У черевці найшлося досить місця для розвитку об'ємистих павутинних залоз, що забезпечили достаток павутини. Функцію виведення секрету залоз назовні взяли на себе черевні кінцівки, які перетворилися в павутинні бородавки й зберегли рухливість, що дуже важливо при користуванні павутиною. Дуже рухливим стало й черевце, яке у всіх павуків з'єднується з головогрудьми тонкою стеблинкою -, що звузилася передстатевим сегментом. Таким чином, цілий відділ тіла - черевце - перетворився в рухливу павутинну "фабрику". Добре розвинені, розчленовані й досить рухливі кінцівки головогрудей, властиві павукам, як і всім арахнідам, виявилися досить зручними для прядіння всіляких павутинних пристосувань. Додалися лише деякі деталі: гребінчасті кігтики, ряди щетинок для розчісування павутини й т.п. Важлива особливість, що доповнює життєвий вигляд павука, - це отрутні залози, що відкриваються на кігтеподібних кінцевих члениках хеліцер. Отруйний апарат, як засіб нападу й захисту, виник у павуків ще до того, як вони стали влаштовувати ловчі пристосування, у бродячих форм, але найбільшого розвитку отрутні залози досягають у тенетних павуків. Важко представити більш досконалий спосіб убивання здобичі, що потрапила у тенета. Помітимо, що павутиною користуються й деякі інші арахніди - ложноскорпіони, павутинні кліщі. Але в них павутинні залози розташовані інакше, наприклад у хеліцерах, і по одному цьому не могли одержати такого розвитку, як у павуків. По достатку секрету з павуками можуть зрівнятися тільки гусениці метеликів з їхнім шовком, до речі, близьким до павутини по хімічному складу. Однак метелики мають повне перетворення, шовкові залози не переходять від гусениць до дорослих метеликів, і застосування шовку обмежується плетивом кокона. У павуків же, що розбудовуються без метаморфоза, павутинні залози зберігаються на всіх активних стадіях. Павутина використовується протягом усього життя, аж до розмноження й турботи про потомство [2, 3].

Відносно примітивні форми павутинних залоз властиві лифистио - і мигаломорфним павукам, у яких є пучки дрібних овальних залозок, але вже тут число їх може досягати декількох сотень. Аранеоморфні павуки мають павутинні залози декількох типів, що роблять павутину різних сортів. Найбільш складний павутинний апарат у павуків-хрестовиків (род. Araneіdae), у яких розрізняють до шести типів павутинних залоз, причому на павутинних бородавках у цілому є більш 500 трубочок і близько 20 павутинних конусів. Павутина, виділяється залозами різних типів, використовується для різних цілей. Так, хрестовик для побудови ловчої сітки вживає секрет усіх своїх залоз, крім так званих трубкоподібних, павутина яких іде на яйцеві кокони. Павутинна рама і радіуси, що натягаються усередині, робляться з порівняно товстих сухих ниток, які виділяються ампуловидними залозами. При цьому кілька залозок діє одночасно й окремі тонкі нитки з'єднуються рідким секретом у більш товстий "кабель". Так звані грушоподібні залози виділяють пучки тонких волокон, якими кінці основних ниток прикріплюються до навколишніх предметів. Спіральна нитка робиться з павутини долькоподібних залоз і покривається липким секретом деревоподібних залоз, який не застигає на повітрі й незабаром збирається в мікроскопічні крапельки. Завдяки цьому ловчі тенета більш-менш довгостроково залишаються липкими. Особливо довго зберігають клейкість тенета павуків групи Crіbellatae. На ситоподібній крибелярній пластинці відкриваються протоки безлічі (до 600) особливих павутинних залозок. Павутина, яка виділяється, енергійно розчісується задніми ногами, на передостанньому членику яких у крибелятних павуків для цього є ряди міцних щетинок (так званий каламиструм). Виходить особливого роду "пряжа"; осьові нитки оточуються слизуватою муфтою, усередині якої є нитка, вигнута численними петлями. З такої слизуватої павутини крибелятні павуки будують ловчі мережі різної форми, дуже липкі, що й довго зберігаються [3].

Подібні статті

Придорожні рослини околиць Козельця
Зелені рослини — царство живих організмів. Назва була запропанована у 1981[1] щоб відрізніти представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta а ...

Походження та філогенез плазунів
Впродовж мільярдів років Земля змінювалася – в небо здіймалися гори, море заливало суходіл, острови підіймалися з глибин океану й перетворювалися на материки, але найбільших змін планета зазнала після виникнення життя близько 3,5 мільярди ...