Систематична характеристика та біоекологічні особливості Leontopodium alpinum Cass
Система Asteraceae у А.Л. Тахтаджяна (1987) близька до системи Джефрі (1978) і, особливо. Торне (1983), але відрізняється від обох ситем кількістю триб і в деяких випадках їхнім взаємним розміщенням.
З огляду на громіздкість і складність системи родини Asteraceae, крім традиційного її поділу на дві великі підродини, в межах останніх обов'язково доцільно використати поділ на триби, що дещо впорядковує розгляд досить об'ємного матеріалу цієї родини.
Дуже важко сказати, яка з триб родини Asteraceae найбільш близька до вихідного типу. Свого часу такою відносно найбільш архаїчною групою за Бентамом (1873) вважалась триба Helianthea. що було прийнято рядом авторів. Найбільш переконливим прибічником ідеї Бентама в другій половині двадцятого сторіччя є Кронквіст. Але в якості найбільш примітивних груп розглядались і інші триби, особливо Vernoniceae, Lactuceae і Mutisiea. З останньої триби починає свою систему Asteraceae Торне. За її архаїчність висловлювались в останній чверті двадцятого сторіччя багато систематиків. Тахтаджян вважає теж правильним розміщувати Mutisiea на початку системи родини, тим більше, що це повністю узгоджується з ідеєю Джефрі (1977) про примітивність двогубого віночка складноцвітих.
Ми дотримуємося розміщення триб за А.Л. Тахтаджяном (1987).
Триба Оманові (Inuleae)
Рід Білотка Едельвейс (Leontopodium). Трав'янисті багаторічники з розеткою лопатовидних або оберненояйцевидних опушених листків короткими облиствленими пагонами. Суцвіття кінцеве, з кількох скупчених у щільні клубочки кошиків, оточене кількома лінійними або ланцетними зірчасто розставленими листочками. Кошики чашовидні, з багаторядними еліптичними опушеними листочками обгортки. Квітки трубчасті, крайові маточкові, серединні маточково-тичинкові або, часто, тичинкові. Сім'янки видовжені, трохи стиснуті, з опадаючим чубком. Відомо від З0 до 40 видів білотки, що зустрічаються в гірських районах Євразії - від Європи до Японії, проте вони відсутні в Західній Азії. Деякі з них підіймаються до висоти 5000 м над рівнем моря. В Україні в Карпатах росте один вид білотки - б. альпійська, шовкова косиця, едельвейс альпійський (Leontopodium alpinum.) (рис.1) зі сніжно-білими, зверху товсто-повстисто опушеними верхівковими листками, які утворюють правильну багатопроменеву "зірку"
Білотка альпійська. Шовкова косиця. Едельвейс - Leontopodium alpinum Cass
Родина складноцвіті. Назва походить від грецьких слів leon-лев і tapous-нога. Багаторічна трав’яниста рослина, висотою 3-25 см. Кореневище косе, діаметром до 10 мм., вкрите темно-бурими залишками листків, з чисельними тонкими коренями. Стебла (одне або кілька) висхідні, вся рослина біло-повстисто-шерстиста (Чопик, 1970). Листки зісподу білі від опушення, зверху зелені, негусто вкриті волосками. Нижні листки зібрані в розетку, цілісні, довгасто- або лінійноланцетні, середні та верхні стеблові листки - сидячі, чергові (рис.2). Складне суцвіття едельвейса представлено подвійним кошиком який зібраний у прості чисельні дрібні кошики, скрученими щільними ледь жовтуватими комочками. Суцвіття у дрібних кошиках, по 5-7 мм. в діаметрі, зібрані по 5-10 на верхівках стебел щільними головками, які оточені знизу кількома рядами довгасто-ланцетних, горизонтально-відлеглих опушених приквіткових листочків, що нагадує багатопроменеву, білосніжну, густоопушену зірку рідко буває декілька зірок (рис.3). Крайові форми квітки в кошику маточкові, трубчасто-ниткоподібні, серединні - з трубчастим, в горі розширеним віночком, двостатеві. Плодовими квітами являються нитковидні жіночі, які розміщуються зазвичай по краю головки. Довгі сухі волоски наповнені повітрям, скручені і переплутані в густий войлок, який захищає рослину від висихання, захищаючи його листки від сухого вітру, смертельно діючого на рослини скель і гірських карнізів з тонким шаром почви, де зазвичай і росте ця рослина. Цвіте у липні-серпні. Плодоносить у серпні-вересні. Розмножується кореневищем і насінням. Запилюється комахами, а також вітром (Zizka, Schneckenburger, 1999).
Подібні статті
Життєві форми організмів
Життєва форма визначається як пристосованість організмів
до комплексу факторів середовища та певного способу життя. Вперше життєві форми
були виділені у рослин. Ще Теофраст класифікував рослини, виділяючи серед них
дерева, чагарники, напів ...
Формування ботанічного саду навколо школи
Ботанічний сад - територія, на якій з науково-дослідною, просвітньою і навчальною метою культивуються і вивчаються рослини різних частин світла і різних кліматичних зон.
Міжнародна рада ботанічних садів (англ. Botanіc Gardens Conservatіon Іnternatіo ...