Біоморфологічні особливості генеративних особин інтродукованих рослин та рослин природних популяцій

У даній роботі були проаналізовані біоморфологічні особливості Leontopodium alpinum, який росте у Ботанічному саду ЛНУ ім. І. Франка, популяція Leontopodium alpinum яка росте у с. Угерсько Стрийського району, Львівської області, насіневий матеріал якого був узятий в 1997 році з природних популяцій на одній із Карпатських вершин - г. Близниці. Та гербарний матеріал фондової колекції Львівського національного університету імені Івана Франка та за літературними джерелами. Leontopodium alpinum порівнювався у двох популяціях на прикладі живих особин та гербарних зразків з природних місць збору. За цими спостереженнями проводилося порівняння розмірів дорослих особин за такими критеріями як розміри суцвіття, кошика, листкової пластинки, пагона, опушення.

Вікова структура периферійної просторової частини популяцій представлена поодинокими молодими а часом і старими генеративними особинами. Всі досліджені популяції повністю ізольовані між собою великими відстанями. Найближче одна від одної, в межах 10 км, розташовані популяції на Свидовці. Відстань між іншими популяціями становить від 30 до 60 км. Внаслідок тривалої відокремленості популяцій у різних умовах середовища в них відбулися значні мікроеволюційні зміни, наслідком і виявом яких є сформовані у кожній з досліджених популяцій оригінальних, тільки їм властивих морфологічних ознак особин. Щоб мати уявлення, в яких умовах, під дією яких екологічних чинників сформувалися такі ознаки, наведемо коротку характеристику контрастних місцезростань. На висоті 1450 м н. р. м. в найтепліших умовах, у нижній частині субальпійського поясу, на схилі східної експозиції на добре розвинутому ґрунті і щільно задернованому схилі крутизною 60 градусів при вираженому фітокліматі зростає білотка на г. Ребро. Тут мало інтенсивний вітровий режим і глибокий сніговий покрив взимку. В контрастно інших умовах знаходиться популяція на Шпицях. Тут білотка заселяє слабо задерновані прямовисні скелі східної експозиції на висоті 1800 м н. р. м. в умовах інтенсивніших вітрів та відсутності снігу взимку.

Внаслідок порівняння морфологічних ознак генеративних особин встановлено наявність чітких популяційних фенів принаймні у чотирьох досліджених популяцій - зі Шпиць, Драгобрату, Герешаски і Ребра та (рис.1, 2). Особинам кожної з цих популяцій характерні ознаки, невластиві особинам жодної з інших популяцій. Такими ознаками виступають форма приквіткових листків, характер опушення листків, стебла і приквіткових листків; забарвлення стебла (таб.1). Оcобини зі Шпиць відзначаються найгустішим повстистим опушенням, зеленим забарвленням і округлою формою вершин приквіткових листків. Найвужчі приквітки характерні особинам з Ребра. Співвідношення ширини приквітків до їх довжини у особин з Ребра становить в середньому 1 до 8, в той час як у особин з Драгобрат - 1 до 2,5, зі Шпиць - 1 до 3.

Порівнюючи внутрішньо популяційну різноманітність даних морфологічних ознак у особин різних просторових субпопуляційних складових, незважаючи на різноманітність умов середовища, встановлена висока стабільність даних ознак у популяціях саме така їх постійність, або низька фенотипічна мінливість при зміні умов зростання, є доказом генетичної закріпленості ознак.

Морфометричні параметри генеративних особин Leontopodium alpinum природних популяцій та інтродуцентів:

Таблиця 2

Подібні статті

Медоносні рослини луків
Прекрасний і багатогранний рослинний світ, і хоч пройшло багато тисячоліть з часу його виникнення, непізнаність і нерозгаданість його вабить дослідників. Якби ми знали, скільки втрачаємо, коли не робимо жодних спроб пізнати те, що нас оточує, що дає ...

Динаміка та еколого-біологічні особливості дендрофлори пам’ятки місцевого значення саду імені Т.Г Шевченко м. Харкова
Однією з характерних особливостей сучасної епохи є невтримний темп урбанізації. Створюючи і розвиваючи міста, людство змінює вигляд навколишнього середовища. Місто, як штучна формація, різко відрізняється від своєї географічної зони. Змінюються мікро ...