Історія спорудження міського саду імені Т.Г. Шевченка

З кожним роком стає красивіше і багатше зелений наряд Харкова. В місті закладено 30 парків та багато скверів. В цей же час посаджено 307 тисяч дерев, 480 тис. кущів троянд, створено більше 300 зелених куточків відпочинку. Площа зелених насаджень м. Харкова змінювалась протягом останніх років. В кінці 1987 року це становило 21 м2 культурного використання та 66,6 м2 загального використання. А вже у кінці 1991 року загальна площа зелених насаджень загального використання становила 15403,3 га (96 м2 на людину) та 2878 га культурного використання (18 м2 на людину). До 1991 року кожен рік Трест зеленого будівництва висаджував 45000 дерев та 150000 кущів [24].

На нинішній час, серед 30 парків і садів міста, одним з найстаріших є міський сад імені Т.Г. Шевченка. Сад був закладений в 1804-1805 роках Василь Назарович Каразін - засновником Харківського університету. Планування та спорудження саду проводилася у існуючому природному дубовому гаю на околиці міста. На верхній терасі розташований ландшафтний парк, на нижній - ботанічний. З моменту свого заснування сад називався Університетським. У 1808 році в саду була побудована астрономічна обсерваторія. У 1896 році на західному краю парку був відкритий найстаріший на Україну, третій за віком у Російській імперії Харківський зоопарк. У 30-ті роки XX століття була проведена реконструкція парку. Її проводив архітектор В.П. Ширшов, професор О.І. Колесников і дендролог К.Д. Кобезський. Були побудовані нові алеї, висаджені дерева і кущі, з'явився фонтан. Після відкриття пам'ятника Тарасу Григоровичу Шевченку в 1935 році сад був перейменований на честь поета. Під час Великої Вітчизняної війни парк сильно постраждав. Було знищено близько 60% довоєнних зелених насаджень. Протягом 1945-1946 років проводилась реконструкція парку архітектором А.С. Маяк і дендрологом І.Б. Мелікенцевим, А.Д. Ганаевой. Тут збереглися окремі реліктові дуби багатовікового віку. Формування саду з колекцією рослин з різних куточків світу відбувалося протягом багатьох років. За участю відомих професорів університету М. Бекетова, В. Арнольді, В. Черняєва були акліматизовані сотні видів рослин [11].

На території саду знаходиться 19 реліктових дубів, віком від 200 до 300 років. За їх особливе, наукове, природоохоронне, естетичне і пізнавальне значення дуби оголошені ботанічним пам'ятником природи місцевого значення та взято під охорону СКП «Харківзеленбуд» [61].

Сьогодні сад - один з найзатишніших і красивіших зелених куточків міста. Він відрізняється оригінальним плануванням: радіальні алеї саду сходяться у пам'ятника на західному схилі споруджені красиві сходи з каскадом. Продумано використані тут зелені насадження, враховані їх декоративні особливості. До каскадних сходів веде алея з 150-річних дубів. Велич пам'ятника Т.Г. Шевченко підкреслюють вікові дуби - однолітки міста. Сад прикрашають тінисті липова і черешнева алеї, яскраві квітники і газони, групи ялин сріблястих і темних величних туй. Близько 100 видів і форм дерев і кущів налічується в саду. Тут ростуть сосна кримська, дуб червоний (північний), мигдаль трилопатевий махровий, кизил звичайний, айва звичайна, катальпа бузковолиста, форзиція звисаюча, горобина шведська, черешня звичайна, тамариск та інші. Частину саду займає зоопарк. У зв'язку із загальною реконструкцією старої частини міста був реконструйований і сад. Розшириться його територія, з'являться нові насадження, квітники, розарій. Слід зазначити, що аборигенна дендрофлора Харківщини не багата на різноманіття, тому інтродукція і акліматизація відіграють велику роль у її збагаченні. Інтродукція, як розділ експериментальної ботаніки і географії рослин, залишається основним напрямом діяльності ботанічних садів і інших рослинницьких науково-дослідних установ. Особливо актуальним повстає питання введення в культуру нових рослин в зв'язку з глобальною зміною клімату, що намітилася в останні десятиріччя [13, 35].

Подібні статті

Механізми раннього ембріонального розвитку
Керівники тваринницьких господарств звичайно зацікавлені у підвищенні продуктивності сільськогосподарських тварин. Їх кінцевою метою є підвищення якості та кількості продукції без зростання видатків на утримання поголів’я. Біотехнологічні ...

Характеристика антитіл та імуноглобулінів
Імуноглобуліни (антитіла) мають здатність специфічно з'єднуватись з антигеном і є найважливішими молекулами імунологічної системи. Тому докладне вивчення їх будови, властивостей і утворення є передумовою розуміння імунологічних механізмів. ...