Вернадський - вчений та дослідник

Поставивши собі за мету об'єднати наукові сили навколо майбутньої Академії наук, Володимир Іванович залучив до роботи комісії визначних українських і російських вчених з різних спеціальностей, котрих він знав по науковій і громадській роботі.

Статут Української Академії наук був здобутком великої групи вчених. Однак Вернадському належить головна і керівна роль у створенні його проекту.

Міцною теоретичною основою новоствореної Академії наук стали сформульовані Вернадським патріотичні, інтернаціональні і гуманістичні ідейні принципи, втілені у статуті. Ці положення про завдання, напрямок роботи та структуру Академії наук України — першої із національних академій нашої країни, визначені Вернадським, і тепер є основоположними для всіх республіканських академій СРСР.

На першому засіданні Спільного зібрання академіків, що стало вищим керівним органом Української Академії наук, її головою - президентом було обрано Вернадського.

Оригінали протоколів засідань Спільного зібрання, що зберігаються в рукописному відділі Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР, відтворюють картину безпосередньої участі Вернадського в роботі цього вищого керівного органу Української Академії наук. Засідання відбувалися регулярно, майже щотижня. Головував завжди Вернадський, за винятком хіба тих випадків, коли хворів чи був у відпустці.

Під час обговорення питань президент завжди стояв на принциповій позиції, наполегливо і неухильно намагався втілювати в життя основні положення статуту. Його виступи на засіданнях — взірець наукового підходу, широти поглядів і вміння поєднувати проникливість у саму суть проблеми з охопленням її найдрібніших деталей. Це стосувалося не лише природничих наук, а й гуманітарних. Навіть сухі рядки протоколів відзначають особливості участі Вернадського у засіданнях Спільного зібрання: він завжди дуже жваво, з величезною зацікавленістю, емоційно сприймав те, що на них обговорювалося.

Завдяки йому була збережена київська колекція лускокрилих, яка вважалася «однією з кращих на континенті Європи». Він також багато зробив для збереження видатної історичної та архітектурної пам'ятки XVIII століття — будинку Києво-Могилянської академії.

За ініціативою Вернадського (він був обраний і першим головою) при Фізико-математичному відділі Української Академії наук створили Комісію з вивчення природних багатств України, яка координувала свою роботу з роботою ідентичної Комісії Російської Академії наук. Головним напрямком роботи Комісії по вивченню природних багатств України Вернадський намітив проблему електрифікації України, вважаючи її одним з найважливіших факторів економічного розвитку. Це був час, коли за дорученням В. І. Леніна розпочалася робота спеціалістів над складанням плану ГОЕЛРО.

Визнання вченим важливої ролі бібліотек у розвитку науки, обізнаність його в основних проблемах бібліотечної справи, розуміння необхідності існування наукової бібліотеки при великому науковому центрі обумовили його рішення очолити Тимчасовий комітет по заснуванню бібліотеки Української Академії наук.

Увесь час свого перебування в Києві Вернадський незмінно очолював Тимчасовий комітет. Він вникав у всі деталі діяльності бібліотеки, починаючи від теоретичних бібліознавчих проблем і кінчаючи технічними правилами, беручи безпосередню практичну участь у її первісному комплектуванні, Неодноразово виступав ініціатором передачі бібліотеці націоналізованих книжкових і рукописних зібрань із колишніх поміщицьких маєтків і будинків буржуазії, володарі яких втекли за кордон.

Так, до книгосховищ перейшла величезна бібліотека і архів Рєпніних з їхнього маєтку в Яготині, до складу яких входила дуже цінна старовинна нотозбірня Розумовських. Вернадський гаряче піклувався про долю найціннішого книжкового і рукописного зібрання колишньої Київської духовної академії, основу якої становила бібліотека XVII— XVIII століть славнозвісної Києво-Могилянської академії, зокрема її рукописні навчальні курси, що мали велике наукове значення,— з філософії, піїтики, риторики, психології, математики та інших предметів. Вернадському також належить велика заслуга в організації закупівлі книжок у відомих діячів науки і культури, на що Радянська влада виділяла чималі кошти. Серед придбаних завдяки Вернадському книгозбірень особливо цінними були бібліотека історичної літератури професора Київського університету І. Лучицького та академіка В. Іконникова, який володів однією з найвизначніших вітчизняних приватних бібліотек.

Подібні статті

Природний відбір
Приро́дний відбі́р (або добір) — процес, завдяки якому сприятливі спадкові характеристики стають більш загальними в наступних поколіннях популяції організмів, що розмножуються, а несприятливі спадкові характеристики стають менш з ...

Флора прісних вод
Актуальність . Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що спричинило її прогресуюче руйнування. Цей процес супроводжу ...