Травний канал, його функції, секреції, моторика, всмоктування
Система травлення забезпечує фізичну та хімічну обробку їжі та всмоктування отриманих продуктів у внутрішньому середовищі. Процес травлення відбувається послідовно в таких відділах: ротова порожнина, шлунок та кишківник.
Після потрапляння їжі в організм, вона підлягає:
1. Механічній обробці, перемішуванню та подрібненню (за рахунок жування);
2. Хімічній обробці, яка полягає в тому, що під дією ферментів, що виробляються залозами, білки розчеплюються до пептидів, а пептиди до амінокислот, жири розчеплюються до жирних кислот та гліцерину, вуглеводи до моноцукридів.
3. Фізико-хімічній обробці – білки під дією шлункової HCl змінюють свою структуру, що сприяє їх травленню.
4. Всмоктуванню епітелієм травного канала – транспорт продуктів розкладу їжу з травного канала в кров та лімфу.
5. Виведення неперетравлених решток з організму.
Травлення в ротовій порожнині.
Ротова порожнина – початковий відділ травної системи, виконує такі функції:
1. Механічна обробка їжі – подрібнення, перемішування.
2. Зволоження їжі слиною.
3. Хімічна обробка їжі відбувається за участю ферментів слини.
4. Знезараження – знищення мікроорганізмів лізоцимом слини.
5. Аналіз смакових якостей речовин смаковим аналізатором, на підставі аналізу формуються емоції відповідно до складу їжі (солодощі Ù задоволення, лайно Ù огида) й приймається рішення щодо продовження чи припинення її споживання;
6. Рефлекторне надходження інформації від рецепторів, які розміщуються в даній ділянці до інших органів системи травлення, що буде змінювати їх секреторну та моторну активність – це підготовка органів до перетравлення їжі з вже встановленим складом (багата на білок чи жири), що забезпечує більш ефективне травленя.
7. Всмоктування деяких низькомолекулярних речовин – це використовується для введення деякий лікарських препаратів – валідол.
8. Формування харчової грудки – порція їжі, що готова до ковтання.
Складно-рефлекторна (“цефалічна”) фаза регуляції шлункової секреції.
За головними механізмами регуляції шлункову секрецію поділяють на декілька фаз:
І фаза
– складно рефлекторна. Секреція в цій фазі пов’язана з реалізацією умовних рефлексів (на вигляд, запах їжі, думка про якусь смакоту). Другий механізм – безумовні рефлекси, що виникають при подразненні їжею рецепторів ротової порожнини Ù блукаючий нерв Ù вплив на головні та G-клітини.
Особливості секреції в першій фазі (вивчають ці особливості при постановці досліду “уявного годування”):
1. Короткий латентний період (5-8 хвилин). Після початку досліду перша крапля соку з свища з’явиться через 5-8 хвилин. Цей період короткий тому, що секреція викликана нервовими механізмами регуляції.
2. Кількість соку невелика – 20% від всього об’єму, який виділяється під час їди.
3. Склад соку – в соці багато ферментів тому, що блукаючий нерв передає інформацію до головних клітин шлунка. Багато ферментів Ù швидке переварювання білків їжі.
4. Тривалість секреції невелика – 1-1,5 години тому, що нервові механізми регуляції.
Нейро-гуморальна (“шлункова і кишкова”) фаза регуляції шлункової секреції. Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції.
ІІ фаза
– нейрогуморальна. В цій фазі секреція пов’язана з реалізацією нервових та гуморальних механізмів регуляції. Нервові – це рефлекси. Гуморальні – шлунково-кишкові гормони (гастроінтестинальні гормони).
Реалізується цей механізм таким чином: при розтягненні шлунку подразнюються чутливі волокна блукаючого нерва, ця інформація надходить в довгастий мозок, і парасимпатичними волокнами блукаючого нерва назад до шлунку, стимулюючи секрецію – ваго-вагальний рефлекс; в нервовій регуляції також беруть участь інтрамуральні нервові сплетення.
Подібні статті
Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині
В успішному розвитку
зернового господарства велике значення має отримання високих і стійких урожаїв
озимої пшениці, яка займає значну вагу в зерновому балансі країни.
При використанні
агротехніки і внесенні добрив озима пшениця зимості ...
Біологічні мембрани. Їх роль в процесах збудження
Мембрани
відіграють ключову роль як у структурній організації, так і у функціонуванні
всіх клітин. Мембрани формують внутрішньоклітинні компартменти, з їх допомогою
відбувається розділення вмісту компартментів і навколишнього їхнього
сере ...