Характеристика родини Самшитові

Систематичне положення

Відділ Покритонасінні Magnoliophyta

Клас Дводольні Magnoliopsida

Підклас Гамамеліди Нamamelіdidae

Порядок Самшитоцвіті Buxales

Родина Самшитові Buxaceae

Рід Самшит Buxus

Вид Самшит вічнозелений

Buxus sempervirens

Порядок самшитоцвіті - Buxales

Дерева і чагарники, рідко багаторічні трави зі здерев’янілими основами стебел. Листки або частіше супротивні, цілісні, цілокраї або зубчасті, перисте нерівні або рідше дуго нерівні, без прилистників. Квітки звичайно в колосках, густих китицях або головках в пазухах брактей, дрібні, маточкові і тичинкові іноді з рудиментами гінекею або андроцею, деякі з них рідко маточково-тичинкові, однодомні або рідше дводомні, актиноморфні, безпелюсткові. Чашолистиків чотири інколи п’ять-шість рідко відсутні. Тичинок шість, рідко до 30, якщо тичинок чотири, вони розміщені супротивне чашолистикам, нитки тичинок вільні досить часто широкі, пиляки великі розкриваються поздовжньо. Гінекей синкарпний, творений з трьох карпел (рідше з двох або чотирьох), з вільними біля основи коротко зрослими стило діями з низхідною приймочковою поверхнею на внутрішньому боці, з двома висячими насінними зачатками в кожному гнізді. Плоди коробочки або кістянки. Відомо дві родини.

Родина самшитові Buxaceae

Дерева, кущі, рідше трави з цільнокраїми вічнозеленими листками без прилистників. Відомо 4 роди і 80-90 видів, поширених переважно у тропічних та субтропічних областях обох півкуль, відсутні лише в Австралії. По зовнішньому вигляду самшитові дуже відрізняються один від одного. Більшість самшитових-вічнозелені,невисокі дерева та кущі,а види палісандри - багаторічні трави. Листя у всіх самшитових прості,цільні або зубчасті, супротивні або очеретяні, прилистників немає. Анатомічна будова стебла самшитових дуже примітивна. Членики сосудів в них вузькі,з драбинчастою перфорацією,а кількість перекладин доходить до 30.Квітки в пазушних головчастих суцвіттях, зверху маточкові, знизу тичинкові. Оцвітина чотирилиста, чашечко видна або редукована, тичинок чотири або багато. Зав’язь три гнізда, з одним двома насінними зачатками в гнізді. Запилення у самшитових відбувається комахами. Відомо також самозапилення. У більшості самшитових плід – трирога коробочка, що розкривається стулками,але у саркококки та стілоцераса-костянка. У самшиту плоди вибухаючи: внутрішній шар околоплодника відділяється від зовнішнього,та,швидко вигибаючись,вистрілює чорне насіння. Найбільшим є рід самшит (Buxus), який налічує до 20 видів. Види самшита - невеликі деревця або чагарники з супротивним, цельнокрайнім, перистонервним, коротко черешковим листям. Невзираючи на невеликі невзрачні квітки самшиту, яскраве темне листя робить його однією з цінних декоративних порід. У культурі для живих парканів і фігурної стрижки широко використовується Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens), що походить із Середземномор’я. Він має міцну і важку деревину, відзначається дуже повільним ростом і довговічністю. Дуже близький до нього японо-китайський самшит мілколистний,а також декілька більш крупнолистний і дуже гарний самшит балеарський (південна Іспанія,Балеарські острова і острів Сардинія). Культивують й інші види-китайський самшит Харланда. Найбільший ареал у самшиту вічнозеленого. Область його розповсюдження-Південна Європа,Західна Азія,Північна Африка. Через дуже повільний ріст рідко можна побачити дерева вище 10-12 м. Навіть 500-літні екземпляри ледве досягають висоти 18-20 м і товщини стовбура 50 см. Деревина цінується дуже високо і використовується у токарних виробах. Самшитові гребні знайдені в розкопках древнього Новгорода. У Х1Х ст. з деревини самшиту робили ткацькі човники. Зараз з деревини роблять шкатулки, трості. У кінці минулого століття Росія кожного року вивозила на світовий ринок до 2500 т цінної деревини:для цього рубили декілька тисяч дерев. В нашій країні місця його зростання незначні і майже всі заповідні. З явилась необхідність зменшити не тільки вирубку,а й зламування його гілок для букетів. Унікальним природним пам’ятником є тисо-самшитовий гай біля Хости - майже цілий масив самшиту площею 300 га-об’явленою заповідною ще в 1930 р. У культуру для озеленення самшит вічнозелений введений ще у античні часи. Завдяки повільному росту він добре переносить стрижку. Інший, також відомий у декоративному садоводстві представник самшитових-рід пахісантра. Всі представники багаторічні трави. Листя в них осередні, вічнозелені і дуже рідко опадають. Зацвітає весною. Найменш відома саркококка. Всі види саркококки - вічнозелені чагарники з осереднім, цельнокрайнім, перистонервним листям.

Подібні статті

Загальна характеристика типу Земноводні
Об’єкт даної роботи – клас земноводні. Це самий нечисленний клас хребетних. Назва цієї групи говорить про те, що ці тварини, що виходять на сушу, не відірвалися ще в повній мірі від життя у воді. Метою курсової роботи є детальне розгля ...

Рослини – рятівники від радіації
Вплив рослин на організм людини Все живе на нашій планеті взаємно впливає один на одного. Тому вплив рослин на людський організм давно доведено. Серед судинних (вищих) рослин природної флори України й такі, введення яких в організм перед або під час ...