Мікроміцети, як головні агенти біопошкоджень носіїв інформації

4.Група грибів, яка постійно зустрічається на папері, хоча завдає йому невеликої шкоди: Cladosporium hordei, Helminthosporium velutinum, Mucor plumbeus, Penicillium commune, P. fellutanum, P. martensis, P. meleagrium, P. ochraceum, P. psittacinum, P. puberulum, P. terlikowskii, P. turbatum, Rhizopus stolonifer.

Ці види грибів поширені за рахунок великої енергії розмноження та інших причин (зараження повітря та різних предметів, що знаходяться в сховищі). Їхня присутність залежить від оточуючої мікобіоти.

5.Окремі випадкові представники. В кожному сховищі можуть бути виявлені численні види грибів, наявність яких залежить від різного роду місцевих умов: Chloridium minutum, Cladobotryum apiculatum, Chaetostylum fresenii, Mucor flavus, Syncephalastrum racemosum.

Для грибів папір є поживним середовищем та опорним субстратом. Дуже часто гіфи грибів можуть пронизувати аркуші документа наскрізь. Розростання міцелію в одних випадках призводить до його механічного сплетіння з волокнами паперу, а в інших супроводжується ферментативною активністю та руйнуванням волокна. У результаті росту грибів на папері накопичується багато їхніх екзометаболітів або екстролітів, серед яких органічні кислоти, амінокислоти, пігменти, тощо. Пігменти, які продукують гриби-деструктори паперу і виділяють в навколишнє середовище, з’єднуються безпосередньо з волокнами паперу, а пігментні плями поширюються за межі колонії. Ці компоненти здатні до самостійних хімічних реакцій з компонентами паперу, що призводить до ослизнення та сцементування паперу [5, 13].

Кіно-фотоплівка і мікроскопічні гриби

З наукової літературні відомі дані про пошкодження фотоматеріалів мікроорганізмами: плісеневими грибами та бактеріями. Основні збитки кіно- фотодокументам та мікрофільмам приносять саме плісеневі гриби. Це пояснюється фізіологічними особливостями грибів, активна діяльність яких спостерігається при відносній вологості оточуючого повітря 70% і вище, а для бактерій 96 – 98%. Плісеневі гриби розвиваються на усіх типах плівок, але низькою грибостійкістю відрізняється кольорові кіно-фотодокументи. Плівковий носій є відносно довговічним матеріалом. Не випадково в архівній практиці, створення мікрофільмів, і надалі залишається важливим способом збереження резервних копій найбільш цінних документів, оскільки вони можуть зберігатися, за розрахунками спеціалістів, не менше 500 років [14].

Сучасні кіно- і фотоплівки складаються із двох основних шарів: ефіро-целюлозного і желатинового з компонентами, що утворюють чорно-білі, або кольорові зображення. Желатина – основний компонент фотографуючої емульсії та разом з целюлозою вони є прекрасними поживними середовищами для мікроскопічних грибів [15, 16]. Розчин желатини, що надходить для виготовлення емульсії, має, як правило, велику кількість мікроорганізмів. Таким чином, зародки бактерій і плісеневих грибів можуть бути внесені в неї ще при виготовленні плівок. Крім того, їх зараження можливе в процесі технологічного виготовлення. Попадаючи в умови сприятливі для розвитку, мікроорганізми викликають гниття, розм’якшення і розклад емульсійного шару [14] .

Спори гриба, проростаючи на поверхні кіноплівки, спочатку утворюють повітряний міцелій, який пізніше обов’язково проникає в емульсійний шар. В результаті на поверхні плівки з’являються мутні плями. Хоч мікроорганізми рідко повністю знищують зображення, продукти їх життєдіяльності залишають сліди, які зазвичай дуже важко видалити [17]. Внутрішній міцелій, якщо і гине в результаті біоцидної обробки, але залишається видимим у плівці на просвіті. В процесі своєї життєдіяльності гриб спочатку розкладає желатину, внаслідок чого фотошар стає липким, що призводить до злипання витків рулону.

При архівному зберіганні фотоматеріалів спостерігається біопошкодження як емульсійного шару так і проявленого зображення і їх основи (паперу), не дивлячись на те, що проявлені фотографічні зображення мають природній антисептик – срібло. Мікроміцети, які розвиваються на фотоматеріалах, здатні адаптуватися до срібла.

Перші дослідження мікобіоти кіноплівок були проведені в 50-х роках минулого століття співробітниками НДКФІ. Проби, взяті ними з фільмових матеріалів Держфільмофонда СРСР, показали, що фотографуючий шар кіноплівок уражений головним чином представниками мікроскопічних грибів - Penicillium sp. та Aspergillus versicolor [11]. З літератури відомо, що гриби таких родів як: Stachibotrys, Chaetomium, Cladosporium, Fusarium, Trichoderma, Rhizopus, Scopulariopsis належать до тих, які найчастіше уражають КФД [14].

Описано проведення детального вивчення мікобіоти документів ЦДАКФД. При досліджені 34 рулонів кіноплівки було виявлено їх контамінацію спорами грибів, причому в 19 рулонах мікобіота знаходилась в життєздатному стані. Наприкінці 70-х років в процесі перегляду кінофотодокументів ЦДАКФД, які зберігалися в підземних боксах, виявлено 18 видів грибів, що утворювали на плівці плісневі нальоти.

Подібні статті

Концепція еволюції в біології
Поняття еволюції вживається в різних змістах, але здебільшого ототожнюється з розвитком. Усі чули про глобальну еволюцію Всесвіту, геологічну еволюцію й еволюцію живої природи. У всіх цих випадках під еволюцією мався на увазі процес тривалих, поступо ...

Особливості біології та екології павука-хрестовика (Araneus diadematus)
Актуальність: павуки в наш час є однією з найбільш процвітаючих груп тварин. Вони освоїли всі природні зони Землі – від пустель і тропічних лісів до помірних областей Найбільш значущою ознакою павуків, яка відрізняє їх від інших є павути ...