Статева система (systema genitalia)

Характеристика найбільших вен великого кола кровообігу

Назва вени

Місце (судини) формування

Місце впадіння

Ділянки тіла (органи), від яких збирає кров

Система верхньої порожнистої вени

Верхня порожниста вена (v. cava superior)

Позаду з’єднання

1 ребра з грудниною (права й ліва плечово-головні вени)

Праве передсердя

Верхня половина тіла, голова, шия, верхні кінцівки, органи грудної порожнини.

Права й ліва плечово-головні вени (vv. brachiocephalicae dextra et sinistra)

Позаду відповідного грудинно-ключичного суглобу внаслідок злиття внутрішньої яремної та підключичної вен.

Праве передсердя.

Передня стінка живота і грудної клітки, середостіння, шийного відділу спинного мозку, верхніх кінцівок, голови та шиї.

Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna)

Починається розширенням-верхньою цибулиною яремної вени в яремному отворі черепа.

Праве передсердя.

Головний мозок, пазухи твердої мозкової оболонки, шкіра та підшкірна основа голови та шиї, глотка, гортань, щитоподібна залоза.

Зовнішня яремна вена (v. jugularis externa)

Утворюється на рівні кута нижньої щелепи.

Праве передсердя.

Шкіра та м’язи шиї, потилична, тім’яна та вискова ілянки голови, вушна раковина.

Передня яремна вена (v. jugularis anterior)

Підключична вена

(v. subclavia)

Розміщена на верхній поверхні I ребра, проходить спереду переднього драбинчастого м’яза, є продовженням пахвової вени.

Праве передсердя.

Верхня кінцівка.

Латеральна підшкірна вена руки (v. cephalica)

Починається від глибокої венозної дуги на долоні, а також венозного сплетіння тилу кисті, тягнеться вздовж бічної поверхні плеча та передпліччя.

Праве передсердя.

Верхня кінцівка.

Медіальна підшкірна вена руки (v. basilica)

Починається від глибокої венозної дуги на долоні, а також венозного сплетіння тилу кисті, йде по задній ділянці передпліччя.

Праве передсердя.

Верхня кінцівка.

Серединна вена ліктя (v. intermedia cubiti)

В обл. ліктьового суглоба внаслідок злиття латеральної підшкірної вени руки та медіальної підшкірної вени руки.

Праве передсердя.

Верхня кінцівка.

Плечова вена

(v. brachialis)

Утворюється в обл ліктьової ямки внаслідок злиття ліктьової та променевої вен.

Праве передсердя.

Верхня кінцівка.

Ліктьова вена

(v. ulnaris)

Променева вена

(v. radialis)

Міжкісткові вени

(vv. interosseae)

Непарна вена

(v. azygos)

Бере початок від правих підстінкових поперекових вен, проходить крізь діафрагму і йде праворуч тіл грудних хребців.

Верхня порожниста вена.

Праві міжреберні вени, вени середостіння, напівнепарна вена.

Напівнепарна вена (v. hemiazygos)

Повторює хід непарної вени тільки з лівої сторони гр клітки.

Непарна вена.

Ліві міжреберні проміжки.

Задні міжреброві вени (vv. intercostales posteriores)

Внутрішня грудна вена (v. thoracica interna)

Внутрішні венозні хребтові сплетення (plexus venosi vertebrales interni)

Зовнішні венозні хребтові сплетення (plexus venosi vertebrales externi)

Система нижньої порожнистої вени

Нижня порожниста вена (v. cava inferior)

Утворюється на рівні IV поперекового хребця злиттям двох спільних клубових вен.

Праве передсердя.

Обл збору крові пристінковими та нутряними гілками

нижньої порожнистої вени.

Нижні діафрагмальні вени (vv. phrenicae inferiores)

Супроводжують однойменні артерії.

Нижня порожниста вена

Внутрішні органи.

Поперекові вени

(vv. lumbales)

По обидва боки від хребта.

Непарна вена

Напівнепарна вена

Внутрішні органи.

Яєчкові вени

(vv. testiculares)

Утворює венозне сплетіння навколо сім’яного канатика.

Праве передсердя.

Яєчко.

Яєчникові вени

(vv. ovaricae)

Утворює венозне сплетіння, що міститься в широкій матковій зв’язці.

Праве передсердя.

Яєчник.

Ниркові вени

(vv. renales)

Спереду однойменних артерій.

Праве передсердя.

Нирки.

Надниркові вени

(vv. suprarenales)

Спереду однойменних артерій.

Праве передсердя.

Нирки.

Печінкові вени

(vv. hepaticae)

Праве передсердя.

Печінка.

Система ворітної вени печінки

Ворітна вена

(v. portae)

Утворюється від злиття верхньої та нижньої брижових вен і селезінкової вени позаду головки підшлункової залози.

Праве передсердя.

Непарні органи черевної порожнини(окрім верхньої частини шлунка та нижньої частини прямої кишки).

Селезінкова вена

(v. lienalis)

Повторює хід однойменних артерій.

Праве передсердя.

Підшлункова залоза, селезінка, частина шлунка.

Верхня брижова вена (v. mesenteriacae superior)

Повторює хід однойменних артерій.

Праве передсердя.

Тонка кишка, сліпа кишка з червоподібним відростком, підшлункова залоза.

Нижня брижова вена (v. mesenteriacae inferior)

Повторює хід однойменних артерій.

Праве передсердя.

Ободова кишка, сигмоподібна кишка і верхньої третини прямої кишки.

Спільні клубові вени (vv. iliacae communes)

Утворюється внаслідок злиття внутрішньої та зовнішньої клубових вен на рівні крижово-клубового суглобу. Не має клапанів.

Праве передсердя.

Таз, нижня кінцівка.

Внутрішня клубова вена (v. iliaca interna)

Проходить по боковій стінці порожнини малого таза.

Праве передсердя.

Пряма кишка, статеві органи та сечовий міхур.

Крижове венозне сплетення (plexus venosus sacralis)

Праве передсердя.

Прямокишкове венозне сплетення (plexus venosus rectalis)

Займає нижню третину стінки прямої кишки.

Праве передсердя.

Пряма кишка.

Міхурове венозне сплетення (plexus venosus vesicalis)

Передміхурове венозне сплетення (plexus venosus prostaticus)

Маткове венозне сплетення (plexus venosus uterinus)

Піхвове венозне сплетення (plexus venosus vaginalis)

Зовнішня клубова вена (v. iliaca externa)

Є продовженням стегнової вени.

Праве передсердя.

Нижня кінцівка.

Підколінна вена

(v. poplitea)

Ділянка підколінної ямки.

Праве передсердя.

Нижня кінцівка.

Стегнова вена

(v. femoralis)

Велика підшкірна вена ноги (v. saphena magna)

Починається біля великого пальця стопи, проходить по при середній поверхні гомілки й стегна.

Праве передсердя.

Зовнішня поверхня шкіри стегна.

Мала підшкірна вена ноги (v. saphena parva)

Починається на бічній поверхні стопи.

Праве передсердя.

Задня поверхня гомілки.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7


Подібні статті

Сезонні зміни в житті безхвостих, пов’язані з особливостями їх біології (жаби, ропухи)
Поведінка земноводних нескладна, що відповідає організації центральної нервової системи. Частина безхвостих здатна до швидких, але одноманітним рухам; у воді більшість видів більш рухливі, чим на суші. Основа поведінки земноводних - порівн ...

Характеристика підродини Шпротоподібні, або Звичайні оселедці (Clupeinae)
Шпротоподібні, або звичайні оселедці, являють собою групу найважливіших для людини оселедцевих риб, що включає північних морських оселедців, сардин, сардинел, шпротів, тюльок і інші роди. Сюди входять 12 родів з 40–45 видами. Види трьох ...

Головне меню