Морфо-фізіологічна мінливість людського організму

Основна демаркаційна лінія між расовою й конституціональною мінливістю визначається, як показав В.В. Бунак характером зв'язку між ними, що проявляється не тільки в морфологічних особливостях, але й у географічній мінливості. Іншими словами, раса являє собою територіальне або етнічно локалізоване сполучення ознак, морфологічно незалежних і не зв'язаних між собою якою-небудь морфологічною кореляцією, конституція ж є вираженням кореляцій, інтеграції їх по провідних напрямках, виділення таких типів статури, які характеризуються особливо тісним сполученням якихось властивостей.

З генетичної точки зору конституціональний тип завжди являє собою нерозкладну або із працею розкладену на її тридцятилітні генетичну систему, що звичайно передається в спадщину цілим комплексом. Расовий тип на відміну від конституціонального «розпадається» при спадкуванні на відносно незалежні ознаки, що групуються в новому поколінні відповідно до популяційно-генетичних законів по-іншому в порівнянні з попереднім поколінням.

Саме на цій обставині засноване принципове розходження усередині - і між групових кореляцій. Останні становлять основу расової мінливості, проявляються часто в територіальних сполученнях генетично, а отже, і морфо фізіологічно незалежних ознак і тому іноді називаються історичними.

Які із цього погляду всі перераховані особливості людського організму, у яких проявляються адаптивні властивості? Чи є вони незалежними ознаками, що варіюють географічно, або ознаками, зв'язаними між собою кореляцією й, що передаються по спадщині цілим комплексом? Щоб відповісти на ці питання, варто розглянути коефіцієнти зв'язку між ознаками і їхні територіальні сполучення. Стосовно до кількісних ознак можна виходити при цьому з гіпотези їх нормального розподілу, продемонстрованого поруч переконливих фактів і спостережень. Відхилення від нормального розподілу встановлені для розподілу відкладення жиру й не носять загального характеру.

Певний зв'язок між метричними характеристиками людського тіла існує майже у всіх випадках, навіть якщо ці характеристики топографічне значно локалізовані. Стосовно до розмірів тіла і його елементів закономірний зв'язок можна відзначити, наприклад, між довжиною тіла й довжиною тулуба, довжиною тіла й довжиною ніг, одним словом, довжиною тіла і його пропорцій. При збільшенні довжини тіла збільшується також довжина ніг і зменшується довжина тулуба, тобто більше високорослі індивідууми стають відносно більше довгоногими. Ця закономірність росту одержала в загальній морфології найменування гетеро морфії.

Однак потрібно відразу ж обмовитися, що при загальному закономірному характері такого зв'язку, що повторюється у всіх популяціях (у всякому разі дотепер не виявлено груп, у межах яких цей зв'язок був іншою), коефіцієнти кореляції довжини тіла з довжиною тулуба й ніг відносно невеликі. Тим більше самостійно варіюють вага й величина поверхні тіла.

Приблизно т же саме можна сказати про розміри особи й голови. Вони зв'язані між собою певними залежностями: розміри особи і його елементів у висоту й ширину позитивно корелюють між собою, також позитивно зв'язані між собою загальні розміри голови. Але, по-перше, коефіцієнти кореляції малі й у цьому випадку, а по-друге, розміри голови й особи слабко пов'язані із загальними розмірами тіла. Тому ні загальні розміри тіла і їхнього співвідношення, тобто пропорції тіла, ні тим більше розміри голови й особи не розглядаються в антропології як характеристики конституціонального габітусу, що виражає загальну інтеграцію організму даного індивідуума. Такий висновок справедливо й відносно пігментації - вона зовсім не пов'язана з розмірами тіла й варіює самостійно.

Подібні статті

Родина Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини (Прикарпаття) та перспективи їх використання
Актуальність роботи. На сьогоднішній день надзвичайно важливим завданням постає збереження та вивчення біологічної різноманітності на нашій планеті. Проблема збереження біологічної різноманітності як одного із стратегічних завдань людства висвітлен ...

Біоморфологічні особливості та cхожість насіння Leontopodium alpinum Cass
Флора високогір’я Українських Карпат характеризується високим ступенем ендемізму та рідкісності. Переважна більшість ендемічних та рідкісних видів сформована з малочисельних популяцій. Дослідження стратегії малочисельних популяцій цих видів пов ...