Хіміотерапія

Метод базується на використанні хімічних речовин - інгібіторів вірусів. В практиці цей метод поєднують з методом апікальних меристем.

Хімічні речовини, що інгібують віруси додають в поживне середовище на якому здійснюють культивування апікальної меристеми рослини. Найчастіше з цією метою використовують віразол (1-бета-Д-рибофуринозил-1H-1,2,4-тіазол-3-карбоксамід).

Віразол стерилізують за використання бактеріальних фільтрів та додають до охолодженого поживного середовища. Концентрація препарату залежить від виду рослини (1 - 100 мг/л), тривалість обробки підбирають експериментально. Необхідно пам’ятати, що препарат є фітотоксичним, тому при збільшенні концентрації зменшується темп росту рослини і можливість отримання рослини-регенеранта. Віразол добре зарекомендував себе при оздоровленні картоплі, черешні, сливи, малини, декоративних рослин.

Методи контролю вірусної інфекції.

Використання тих чи інших методів оздоровлення посадкового матеріалу не гарантує повної елімінації вірусів в рослинах. В зв’язку з цим в технології виробництва оздоровленого матеріалу обов’язковим є контроль вірусної інфекції при клональному мікророзмноженні, а також заходи з захисту рослин від повторного інфікування, оскільки оздоровлений матеріал не набуває стійкості до вірусу.

Для діагностики наявності вірусів в рослинному матеріалі переважно використовують методи електронної мікроскопії, імуноферментного аналізу, а також рослини-індикатори, які чутливі до вірусу.

Метод електронної мікроскопії. Принцип методу базується на використанні потоку електронів, які витікають із вольфрамової нитки (катод) в напрямі до аноду. Ці процеси відбуваються в сталевій вакуумній трубці, до якої підключається напруга 60 000 В. Між катодом і анодом розміщується екран, покритий флуоресцентною речовиною. Якщо на шляху електронів поставити який-небудь предмет, то на екрані буде видна його тінь. Вірусний препарат поміщають на спеціальну колодієву плівку, прозору для електронів. Для більшої контрастності роблять напилення інертними металами (золотом, платиною, хромом і ін). Відображення направляється, переломлюється і фокусується за допомогою електромагнітних лінз. Роздільна здатність електронного мікроскопу - 40 - 60 тис раз, що дозволяє побачити в полі зору вірусну частинку.

За допомогою цього методу можна визначити відносну концентрацію вірусних частинок в соку або препараті і підрахувати їх кількість на одиницю площі листка або в одиниці маси досліджуваної тканини. Перевагою електронної мікроскопії як методу діагностики вірусів є можливість використання невеликої кількості соку або рослинної тканини. Висока чутливість методу дозволяє виявляти віруси, які знаходяться в рослинах у низькій концентрації.

Імуноферментний аналіз (ІФА). Метод ґрунтується на взаємодії антиген-антитіло і кількісному визначенні частинок, які взаємодіяли. При введенні в організм тварин (кролика, миші) вірусів (антигенів) імунна система виробляє в крові тварини специфічні антитіла - імуноглобуліни, здатні з‘єднуватися з антигенами і нейтралізувати їх дію. Антитіла знаходяться в рідкій частині крові - сироватці, яка і використовується для їх одержання. Найрозповсюдженіший варіант ІФА - „сендвіч-метод”. Аналіз здійснюють в спеціальних платах із полістиролу, які мають здатність адсорбції антитіл на своїй поверхні. На першому етапі аналізу в кожну із 96 лунок плати вносять антитіла, які адсорбуються в лунках і здатні утримуватися на поверхні після їх промивки. На другому етапі в лунки вносять сік листків рослин, що аналізуються. За наявності в ньому вірусів відбувається взаємодія антитіло-антиген. На третьому етапі в лунки вносять мічені ферментом антитіла (кон’югат), які зберігають активність ферменту і імунну активність. Кон’югат приєднується до комплексу антитіло-антиген. На четвертому етапі додають субстрат - речовину, яка здатна окислюватися під дією ферменту, фарбуючи розчин в жовто-коричневий колір. Шляхом спектрофотометрії за оптичною щільністю визначають концентрацію вірусів.

Подібні статті

Зниження харчової цінності нутрієнтів під час зберігання і перероблення
Харчування – фізична потреба людини. Їжа є вихідним матеріалом для побудови і відновлення кожної клітини організму людини. Підраховано, що за своє життя людина споживає в середньому близько 1,3 т білків, 12,5 т вуглеводів і 75 т води. За в ...

Еволюційна палеонтологія Ковалевського
Відомий австрійський палеонтолог Р. Гернес (Rudolf Hoernes, 1850–1912) у своїй книзі про вимирання видів, родів і більш великих груп, писав, що В.О. Ковалевський повинен вважатися попередником Копа й Осборна як «справжніх засновників неол ...