Шкідники смородини та аґрусу

Агрусова огнівка (Zophodia convolutella Zell.) - один із самих небезпечних і широко розповсюджених шкідників смородини й аґрусу. Пошкоджені гусеницями огнівки ягоди задовго до дозрівання червоніють і засихають; обплутані павутиною, вони добре помітні. Зимують лялечки в павутинних коконах у верхніх шарах ґрунту під кущами смородини й аґрусу. У наступному році навесні, перед цвітінням ягідників, лялечки перетворюються в метеликів, які, вийшовши на поверхню, через якийсь час відкладають яйця, переважно в квітки смородини й аґрусу. Гусениці, які відродилися впроваджуються в зав'язі і виїдають їх. Розвиток гусениць продовжується біля місяця, кожна з них може пошкодити до 6 ягід аґрусу і до 15 ягід смородини, обплітаючи їх павутиною. Дорослі гусениці досягають у довжину 18 мм, вони яскраво-зелені, іноді з буруватим відтінком, з чорною головою і щитком біля неї. На окуклювання і зимовку гусениці ідуть у ґрунт до дозрівання врожаю.

Смородинна скляниця (Synanthedon tipuliformis Gl.) - метелик шкідника смородини й аґрусу в розмаху крил досягає 25 мм. Тіло його покрите бузкувато-чорними лусочками, а на черевці є три (у самок) і чотири (у самців) ясно-жовтих поперечні смужки. Літ метеликів починається через 10-15 днів після закінчення цвітіння чорної смородини (наприкінці червня - початку липня) і звичайно збігається з масовим цвітінням малини. Самки відкладають до 60 яєць, розташовуючи них по одному, частіше біля різного роду тріщин на корі віток. Гусениці (білуватого кольору з коричневою головою) проникають у серцевину гілок і, харчуючись, вигризають у них гладкі з чорними стінками ходу-червоточини довжиною до 30-40 см. На наступний рік протягом весни і літа гусениці пошкоджують вітки, поступово спускаючись до їхньої основи. Восени вони досягають 2,0-2,5 см і вдруге зимують всередині гілок. Після другої зимівлі наприкінці травня - початку червня гусениці прогризають отвір назовні і перетворюються в лялечок, а потім у метеликів. Зів'янення і засихання ушкоджених віток звичайно спостерігається наприкінці цвітіння або трохи пізніше - на початку дозрівання ягід смородини й аґрусу.

Смородинна вузькотіла златка (Agrilus chrysoderes Аb.). Личинки смородинної златки ушкоджують вітки червоної і чорної смородини й аґрусу (а іноді і троянд). Жуки порівняно невеликі, довжиною до 9 мм, з вузьким, довгастим тілом блискучого зеленувато-мідного забарвлення. Личинки жовтувато-білі з сегментами тіла, які різко виділяються, злегка сплющені, безногі. Передня частина грудей у них сильно розширена, на кінці черевця є два коротких товстих гачкоподібних відростки. Зимують личинки середнього і старшого віку усередині пошкоджених віток. У перших числах травня наступного року личинки окуклюються, а потім приблизно через 20 днів перетворюються в жуків, які виходять з гілок, прогризаючи отвір серповидної форми.

Літ жуків продовжується з початку червня до кінця липня (максимальний у червні). Жуки найбільш активні в ясні теплі дні, вони харчуються молодими листками, візерунково вигризаючи краї листової пластинки. Самки відкладають яйця поодинці, звичайно на дво-трирічні гілки смородини й аґрусу. Плідовитість самок до 30 яєць. Личинки, які відродилися вгризаються усередину гілок і, харчуючи, проробляють у них ходи.

Жовтий агрусовий пильщик (Pteronidea ribesii Scop.). Його личинки (псевдогусениці) часто майже цілком об'їдають листки аґрусу, червоної і білої смородини, залишаючи лише товсті жилки. При сильному пошкодженні листків ягоди стають дрібними, часто в’януть і обсипаються. Зимують дорослі личинки в щільних павутинних коконах у ґрунті під кущами на глибині до 15 см. Окуклювання відбувається рано навесні. При розпусканні листків з'являються дорослі комахи, які незабаром відкладають яйця, розміщаючи їх уздовж жилок з нижньої сторони листків у вигляді ланцюжка. Плодовитість самки 60-150 яєць. Дорослі комахи (самки) довжиною до 8 мм, червонясто-жовті, з чорними вусиками, грудьми і головою; ноги жовті з темними лапами. Через 7-10 днів з'являються двадцятиногі личинки. Дорослі личинки довжиною до 18 мм бруднувато-зеленого кольору. Голова, грудні ноги, а також бородавки на тілі блискучо-чорні. Протягом літа розвивається два-три покоління пильщиків. Особливо небезпечно друге покоління, личинки якого з'являються в червні. У середині липня - серпні іноді буває третє покоління.

Подібні статті

Фізіологія крові. Еритроцити
Кров є рідиною (рідка тканина мезодермального походження), червоного кольору, слабо лужної реакції, солонуватого смаку з питомою вагою 1,054-1,066. Спільно з тканинною рідиною і лімфою вона утворює внутрішнє середовище організму. Кров вико ...

Фауна гідробіонтів озера Сірче
Життя величезної більшості безхребетних тварин повязане з водою. У кожній водоймі розрізняють дно басейну, що називається бенталь, і товщу води – пелагіаль. Організми, що населяють бенталь, мають назву бентичних, або донних, скороченно вон ...