Культивари хвойнихдеревно-чагарникових рослин в озелененні

Вічнозелені й листопадні хвойні деревні рослини широко використовуються в озелененні. Хвойні та їхні культивари висаджують у середній смузі навесні (квітень — початок травня) і восени (середина серпня — початок вересня). Інший час садіння завжди ризикований, особливо коли матеріал привізний. Кращим садивним матеріал — це рослини місцевих розсадників. Імпортний же матеріал, хоча і має бездоганний товарний вигляд, але через вирощування на субстратах і стимуляторах важко адаптується до нових умов зростання.

Слід пам'ятати просте правило: хвойні завжди пересаджують тільки з грудкою землі. Відкриті корені хвойних подібні до рани, пересихання їх неприпустиме ні на хвилину. Обережно звільнивши ком від упаковки, рослину поміщають у яму на 20 см ширше і глибше від кореневої грудки. Дно ями розпушують. Після садіння обов'язково поливають і засипають пухкою земляною сумішшю, що містить торф, листяний перегній і дернову землю. Під час садіння землю навколо грудки ущільнюють, щоб не було повітряних прошарків у ґрунті. Ґрунт над грудкою мульчують перетертою деревною корою, аби захистити верхній шар від пересихання та ущільнення. Пересаджені рослини рясно поливають протягом першого місяця після садіння. У холодну зиму пересаджені рослини варто вкривати лапником і обв'язувати шпагатом від вітро — та сніголамів, можна зробити щитовий каркас накрити чи рослини мішковиною і обв'язати. Укриття варто знімати рано навесні у похмуру погоду, щоб не спричинити сонячний опік хвої. Підживлюють хвойні навесні до початку росту та влітку до середини червня.

Хвойні та їхні форми широко застосовують в озелененні: у групових насадженнях, солітерах, у кам'янистих садах, змішаних чи чистих насадженнях, із квітниками, у водяних джерел, тобто у всіляких поєднаннях і комбінаціях. їх висаджують у різних куточках парку, скверу, бульвару, на смузі газону перед будинками, на території шкіл, дитячих садів, у дворах і т.д. Плануючи насадження навколо дитячих установ, варто уникати отруйних хвойних: тисів і їхніх форм.

Форми з пірамідальною, колоноподібною та конічною кроною, високо- і средньорослі придатні для алей, рядових посадок, біля входів у парк чи сквер, на меморіалах біля пам'ятників і стел. Вони нагадують вартових чи колони. Можуть також закривати небажані види, паркани, будівельні і господарські будівлі. Їх можна використовувати в групах і солітерах. Вони можуть виконувати роль рами, для виділення красивого виду.

Для всіх вище перелічених цілей можуть бути використані культивари туї західної: „Columna”, „stigiata”, „Wagneriana”, „Compacta”, „Holmstrup”, „Smaragd”, а також туї гігантської „Atrovireens”, так само культивари ялівцю звичайного: „Columnaris”, „Arnold”, „Hibernica”, „Suecica”; культивари ялівцю віргінського: „Sky rocket”, „Venusta”; культивари кипарисовика Лавсона: „Alumii”, „Green Pillar”; культивари біоти: „Pyramidalis”; ялини чорної: „Doumentii”; ялини звичайної: „Cupressiana”, „Pyramidalis” та ін.

Крім того, колоноподібні й пірамідальні форми добре підкреслюють архітектуру, поєднуються з колонами скульптурами, з них можна утворювати живі стіни, імітувати скелі.

Низькорослі культивари ялини канадської: Arneson's Blue Variegated', 'Conica', 'Daisy's White', Haal, 'Lourin', 'Zuckerhut' можуть підкреслювати чи мітувати вічний вогонь у скверах і парках меморіального значення. Так, група ялини канадської дуже вдало вписалася у вигляді вічного вогню у парку на території Полтавської сільгоспакадемії.

Плакучі культивари використовують у садах і парках, біля берегів водойм, на галявинах солітерами й у групах, на тлі звичайних видів, на розвилках доріжок, біля каменів. Треба пам'ятати, що плакучими видами не можна перевантажувати композицію. Наприклад, садові форми туї західної: 'Ericoides', 'Filiformis'; модрини європейської: 'Pendula' і 'Repens'; ялини звичайної: 'Pendula1, 'Inversa', 'Reflexa', 'Viminalis', 'Virgata'; псевдотсуги сизої 'Pendula'; тсуги канадської 'Pendula', кипарисовика Лавсона 'Pendula', кипарисовика нутка-нского 'Pendula'; кипарисовика горохоплідного: 'Filifera Aurea Nana', 'Filifera Nana', 'Filifera Aureovariegata' та ін.

Культивари строкатолистяні та з оригінальним забарвленням хвої: блакитної, жовтої, золотавої, сріблястої добре виглядають у групах, окремо солітерами і на тлі звичайних видів. Барвисті садові форми з регулярною кроною не можна використовувати в лісопарках, навіть ялину блакитну. Краще їх застосовувати в невеликих скверах, біля адміністративних будинків, у партерній частині парків, біля пам'ятників, на смугах газону, на розвилках доріжок, у відповідальних місцях, а також у приватних двориках. У кипарисовика Лавсона це такі форми: 'Alumigold', 'Alumii', 'Blue Surprise'; у кіпарисовика горохоплідного: 'Plumosa Aurea Compacta', у ялини колючої — 'Hoopsii', 'Koster', 'Montgomery', у ялини Енгельмана — "Glauca1;

Подібні статті

Флора прісних вод
Актуальність . Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що спричинило її прогресуюче руйнування. Цей процес супроводжу ...

Значення газообміну для дітей 3-7 років
Актуальність: Дихання — життєво необхідний процес постійного обміну газами між організмом і зовнішнім середовищем, що оточує його. Майже всі складні реакції перетворення речовин в організмі відбуваються з обов'язковою участю кисню. Без ...