Характеристика основних видів тропічних та субтропічних плодових рослин: видове різноманіття, особливості вирощування та догляду

Розмножують його живчями, кореневими паростками та насінням. Живцювати потрібно до того, як почне розпускатися листя, проте вкорінювати живці можна наприкінці весни та влітку. Здерев'янілі або зелені живці довжиною 10—15 см мають бути з 3—4 бруньками. Нижній зріз роблять навскіс нижче від бруньки на 1 — 1,5 см, рівний верхній — вище на 1 см. Для кращого вкорінення живця в нижній частині роблять декілька поздовжніх подряпин. Після зрізування живці тримають 5—6 годин у прохолодному сухому місці для підсихання молочного соку, що утворився на місці зрізу, а потім на 10—12 годин кладуть у розчин гетероауксину (1 таблетка на 1 літр води) і висаджують у горщики.

На дно горщика насипають дрібний керамзит шаром 1 см, потім — заздалегідь пропарену поживну земляну суміш (перегній з листя — 2 частини, дерен — 1 частина, пісок — 1 частина) шаром 5 см. Зверху земляну суміш вкривають шаром З— 4 см чистого прокаленого річкового піску, добре зволожують, роблять в ньому ямки глибиною 3 см, на відстані 8 см одна від одної. Нижню частину кожного живця занурюють у деревний попіл. Живці ставлять у ямки. Навколо них пісок ущільнюють, а потім і пісок, і живці обприскують водою.

Рослини, висаджені у горщики, накривають скляною банкою.

Пісок у горщиках має бути постійно зволоженим. Температуру в приміщенні підтримують на рівні 22—25°С. Як правило, через 4—5 тижнів живці укорінюються, а через місяць їх висаджують у горщики діаметром 10—12 см.

Інжир, посаджений живцем, зазвичай починає давати плоди на другий рік. Іноді від кореня відростають пагони; їх можна відокремити й посадити в окремі горщики, на які одягають прозорий поліетиленовий пакет. Через 2 — 3 тижні паросток приживається. Тож плівку на деякий період знімають, щоб рослина могла призвичаїтися до зовнішнього середовища.

Живці інжиру можна вкорінювати й у воді, але цей метод застосовується вкрай рідко, коли, наприклад, у лютому-березні нема підготовленої землі або піску. Живці ставлять у банку з водою. їхні кінчики мають бути зануреними у воду на 3 см. Через 2 — 3 дні воду міняють. Якщо цього не робити, то рослини будуть підгнивати. Через 3—4 тижні, коли з'являться достатньо великі корінці, живці висаджують у горщики ємністю 0,5—0,7 л і накривають поліетиленовими пакетами. Якщо немає можливості взяти живці від інжиру, ш дає плоди, рослину можна виростити з насіння, яке зберігає схожість навіть через 2 роки.

Насіння висівають у горщики на відстані 1,5—2 см на глибину 2—3 мм. Ґрунтова суміш складається з перегною та піску у рівних частинах. Ґрунт добре зволожують і накривають горщики склом або прозорою поліетиленовою плівкою. Земля має бути вологою, а температура повітря у приміщенні 25—27оС. Сходи з'являються через 2—3 тижні. Місячні саджанці розсаджують в окремі горщики діаметром 8— 10 см.

Плодоносити рослини починають на 4—5 рік, проте бувають випадки більш раннього плодоношення. Пересаджувати інжир краще до початку вегетації. Молоді рослини пересаджують щороку, а 4—5-річні — у міру розростання кореневої системи. Для дорослих рослин зазвичай роблять дерев'яні ящики. До початку плодоношення інжир не варто висаджувати у великі горщики — він буде сильно розростатися і строки плодоношення затягнуться, а доглядати за великою рослиною важче.

Подібні статті

Іонні механізми потенціалу дії. Методи фіксації
Всі процеси життєдіяльності організмів супроводжуються появою в клітинах і тканинах електрорушійних сил. Електричні явища відіграють велику роль у найважливіших фізіологічних процесах: збудженні клітин і проведенні збудження по клітинам. ...

Рослинність евтрофних боліт
Актуальність. В епоху широкомасштабного впливу людської цивілізації на навколишнє середовище проблема вивчення закономірностей генезису, динаміки боліт і заболочених земель як важливого біоенергетичного компонента та носія значного обсягу ...