Стелатні клітини печінки як основні продуценти компонентів позаклітинного матриксу печінки
Стелатні клітини печінки (СКП) мають важливе значення для посилення диференціації попередників клітин печінки. Однією з властивостей стелатних клітин є пластичність не тільки тому, що можуть змінювати фенотип, але і тому що вони виконують різноманітні функції. Вони складають приблизно одну третину популяції непаренхімних клітин та 15% від загального числа клітин у нормальній печінці. Стелатні клітини являють собою веретеноподібні клітини з овальними або видовженими ядрами, що знаходяться між круглими паренхімними клітинами.
Рис. 1.4. Розташування стелатних клітин в печінці
На ультраструктурі видно, що в клітинах присутній шорсткий ендоплазматичний ретикулум, невеликий апарат Гольджі та багаточисельні вакуолі. Навколо клітин знаходяться синусоїди. Зазвичай одну клітину оточує більш ніж два синусоїди. З базолатерального боку клітин вони розширяються по всьому просторі забезпечуючи контакт з гепатоцитами. На кожному з них містяться мікровиступи, функція яких була неясною, однак останні дослідження показали, що ці виступи відіграють важливу роль, як передовий сигнал хемотаксису [10].
Основні функції стелатних клітин та їх вплив на регенерацію печінки
СКП беруть участь у розвитку та регенерації печінки, сприяючи дозріванню клітин-попередників через міжклітинні контакти. Розширення клітин-попередників може бути зумовлено стимуляцією блукаючого нерва, але неясно чому цей процес вимагає участі стелатних клітин. У будь якому випадку це відкриття припускає, що пошкодженій печінці може не вистачати життєво важливих шляхів управління регенерацією печінки. Речовини, які виділяють стелатні клітини можуть сприяти регенерації гепатоцитів, також вони є важливими для розвитку жовчних проток в середині печінки. Такий вплив на клітини печінки можливий через стимуляцію секреції фактору росту гепатоцитів.
Тісний контакт між стелатними клітинами із сусідніми, може сприяти міжклітинному транспорту розчинних медіаторів і цитокінів. Крім того вони знаходяться в безпосередній близькості з нервовими закінченнями і беруть участь в нейрогуморальних реакціях та імунорегуляції. СКП містять рецептори, що здатні взаємодіяти з бактеріальним ліпополісахаридом, який у свою чергу стимулює стелатні клітини. СКП здатні стимулювати лімфоцити під час проліферації та апоптозу, також регулють поведінку лейкоцитів.
Стелатні клітини секретують аполіпопротеїни Е, характерні для клітин гладких м'язів, але функціональне значення секреції аполіпопротеїну не визначено. Ще однією родиною ліпідів, що секретують стелатні клітини є простагландини, які відіграють важливу роль у метаболізмі печінки під час запалення. Також стелатні клітини є важливим джерелом цитокінів в печінці, забезпечуючи міжклітинні взаємодії з мембранними рецепторами в нормальній та пошкодженій печінці. Крім цитокінів цими клітинами також секретуються TGF та EGF, два потужних фактори росту, які відіграють важливу роль у проліферації гепатоцитів під час регенерації печінки. TGF та EGF також стимулюють мітоз в стелатних клітинах. HGF є більш потужним мітогеном стелатних клітин під час формування гепатоцитів. Секреція HGF зменшується під час гострого ураження печінки. Фактор стовбурових клітин (SCF) також був виявлений в стелатних клітинах під час регенерації печінки після часткової гепатектомії. Тромбоцитарний фактор росту (PDGF) також потужний міоген стелажних клітин. Під час ураження печінки відбувається активація рецепторів PDGF та збільшується виробництво фактора росту. Фактор росту сполучної тканини (CTGF також відомий CCN2) є модулятором фактору росту білка, сильно виражений під час фіброзу печінки джеререлом якого являються стелатні клітини [24].
Подібні статті
Молекулярні механізми кросинговеру
Кросинговер - це явище обміну ділянками
гомологічних хромосом після кон’югації у профазі-1 мейозу. Результатом цього
процесу є обмін генетичною інформацією між хромосомами. Це є одним з головних
чинників еволюції,так як забезпечує комбінат ...
Родина Орхідні
Родина орхідних дуже різноманітна.
Вона є найбільшою родиною серед рослин, бо налічує понад 30 тисяч видів
привабливих і не дуже рослин.
В Україні ряд зозулинцевих налічує
70 видів з 28 родів, 10 підтриб, 4 триби, 2 підродини та 1 родин ...