Стелатні клітини печінки як основні продуценти компонентів позаклітинного матриксу печінки

Розрізняють два типи крапель: тип І - мембранні, пов'язаний зі зміною розміру, але зазвичай менші ніж 2 мкм в діаметрі. Вони імовірно походять від мультивезикулярних органів, які до типу лізосом; тип ІІ - немембранні, їх розмір більший, до 8 мкм. Взаємозв'язок і функціональні відмінності між типами крапель невизначені. Вважають, що краплі типу ІІ це злиття декількох крапель типу І, тобто вони виявляються їхніми попередниками [10].

Ретинілефіри, що надійшли разом з продуктами харчування, потрапляючи в кишечник гідролізуються до вільного ретинолу, а потім адсорбуються ентероцитами. Каротиноїди поглинаються в незмінному вигляді, вже всередині клітити частково перетворюються в ретиналь, який відновлюється до ретинолу. В ентироцитах ретинол етерифікується жирними кислотами і входить до складу хіломікронів, які через лімфатичні протоки потрапляють у загальну циркуляцію. В капілярах хіломікрони перетворюються в хіломікронові залишки, де і міститься весь вітамін А. Хіломікронові залишки потрапляють в основному в паренхімні клітини печінки, де відбувається гідроліз ретинілефірів до ретинолу і останній зв’язується з ретинолзв'язуючим білком (РЗБ). Комплекс ретинол-РЗБ може секретуватися у кров або надходити до СКП.

Біологічна роль ретиноїдів в регулюванні активації стелатних клітин залишається невідомою. Незважаючи на втрату ретиноїдів, що є характерною рисою активації стелатних клітин, як в природних умовах так і в культурі, невідомо чи цей процес є необхідною умовою для активації і тому висновок про вплив ретиноїдів на стелатні клітини і фіброгенез суперечливі [10,14].

Подібні статті

Птахи Коропського району
Людина в своїй господарській діяльності використовує багатства природних екосистем і сама створює штучні або напівштучні екосистеми з метою їх збагачення і кращого пристосування до своїх потреб. Насаджені ліси і парки, поля сільськогоспода ...

Дводишні риби
Рогозубоподібні - єдина гілка, що дожила до нашого часу, колись численних дводишних риб. З’явившись в девонському періоді, дводишні риби процвітали до тріасу, після чого розквіт почав угасати. До нашого часу з двох класів дводишних, налічу ...