Особливості будови павуків

Убивається здобич, як правило, отрутою. Отрутні залози дуже характерні для павуків. У примітивних форм залози невеликі, повністю містяться в хеліцерах, для Araneomorphae характерні великі залози, що вдаються в порожнину головогруди. Кожна із двох залоз оточена спіральною мускулатурою, при скороченні якої отрута через отвір на кінці кігтеподібного членика хеліцер впорскується в тіло жертви. На невеликі комах отрута діє майже миттєво, але більші якийсь час продовжують битися у павутині. Здобич обплутується павутиною, але, якщо вона велика й павук не може з нею впоратися, він сам звільняє здобич. Нерідко з павутини викидаються й комахи з різким запахом - клопи й ін. [3].

Об'єкти харчування дуже різноманітні. Звичайно це всілякі комахи, що підходять по розміру. У павутинні тенета павуків попадають головним чином літаючі форми, частіше інших двокрилі. Видовий склад споживаних комах залежить від місцеперебування й пори року. Багато павуків, що живуть біля ґрунту або в норках, харчуються в основному жуками й прямокрилими. Деякі поряд з комахами затаскують у норку й поїдають дощових червяків і равликів. Є павуки, що спеціалізувалися у виборі здобичі, що полюють тільки на мурах або тільки на павуків інших видів (род. Mіmetіdae). Водяний павук Argyroneta полює за личинками водних комах, рачками, мальками риб. Величезні тропічні пауки-птахоїди при нагоді вбивають і з'їдають невеликих птахів, хоча в основному харчуються комахами. У неволі птахоїди охоче поїдають невеликих ящірок, жаб, мишей. Бразильський птахоїд Grammostola харчується молодими зміями й знищує їх у великій кількості. Амфибіотичніпавуки (Dolomedes і ін.), що бігають по воді, виловлюють невеликих рибок, пуголовків і личинок комах [15].

По способу харчування павуки в найбільш закінченій формі представляють арахнідний тип. Фільтруючий апарат передротової порожнини й глотки, вузький стравохід, потужний смоктальний шлунок - усе це пристосування для харчування рідкою їжею. Піймавши й убивши здобич, павук розриває й розминає її хеліцерами, виливаючи при цьому травний сік, що розчиняє внутрішні тканини. Виступаюча рідина всмоктується. Виділення соку й усмоктування їжі чергуються, павук повертає жертву, обробляючи її з різних сторін, поки не залишиться зморщена шкурка. Павуки, що харчуються комахами із твердим покривом, наприклад жуками, наносять хеліцерами рану в схрещувальну перетинку, частіше між головою й грудьми. Через цей отвір проникає травний сік і висмоктується вміст жертви [1].

У травленні й екскреції в павуків велику роль відіграє велика печінка, у клітках якої відбувається внутрішньоклітинне переварювання їжі й усмоктування. Частина клітинок печінки, перевантажених екскретом, виходить у просвіт кишечнику й змішується в клоаці з білими виділеннями мальпігієвих судин. Екскременти викидаються дрібними краплями перед новим прийманням їжі [3].

павук еволюція харчування розмноження

Розмноження і розвиток павуків

Біологія розмноження павуків по складності й своєрідності спостережуваних явищ перевершує все, що властиво іншим арахнідам, і це зв'язане знов-таки з користуванням павутиною [1].

Статевозрілі самці павуків по способу життя й зовнішності, як правило, сильно відрізняються від самок, хоча в деяких випадках самці й самки бувають подібні. Звичайно самець дрібніше самки, з відносно більш довгими ногами, а іноді самці карликові, за обсягом в 1000-1500 раз менше самок. Крім розмірів, статевий диморфізм часто проявляється в тих або інших вторинностатевих ознаках: у яскравому малюнку самців, в особливій формі окремих пар ніг і т.п. Самці, як правило, попадаються рідше самок, а в деяких видів взагалі не знайдені. У той же час незайманий розвиток яєць у павуків, очевидно, представляє найрідше виключення [3].

Рис.3 Схрещувальні пристосування павуків [3]:

А- сім’яприймачі самки Therіdіum;

Б - епігина самки Argіope;

В - копулятивний придаток щупальця педипальп самця Sesestrіa;

Г - копулятивний апарат педипальп самця Agelena;

Д - сперматичні сіточки павуків;

Е- самець Scytorіes, що заряджає педипальпи спермою;

- емболюс;

- сперматичний канал;

- кровеприемник;

- додатковий придаток.

У тенетних павуків статевозрілі самці звичайно вже не будують ловчих мереж, а бродять у пошуках самок і попадаються на тенетах самки в короткий період спарювання [2].

Внутрішні органи статевої системи павуків мають у загальному досить звичайну будову. Насінники парні, звиті сім'япроводи з'єднуються біля статевого отвору, який у самця у вигляді невеликої щілини. Яєчники парні, у деяких випадках зростаються кінцями в кільце. Парні яйцепроводи з'єднуються в непарний орган - матку, що відкривається яйцевивідним отвором. Останнє прикривається складчастим піднесенням - епігиною. Є сім’яприймачі - мішечки, від яких відходять канальці до вивідної частини статевих шляхів і до епігини, де вони відкриваються звичайно незалежно від яйцевивідного отвору [3].

Подібні статті

Характеристика птахів-синантропів
Птахи досить високоорганізовані організми. Маючи ряд прогресивних особливостей птахи заселяють різноманітні, іноді малосприятливі кліматичні зони земної кулі. Здатність до польоту дає можливість знаходити найбільш сприятливі умови існуван ...

Ссавці моря
Люди завжди любили дерева, траву, квіти, звірину, птахів. Але раніше любов як би дрімала, заколисана свідомістю невичерпності навколишнього багатства. Тепер же, коли ріст міст усе відчутніше пригноблює ліси й ми, опинившись один раз у цих ...