Загальна характеристика флори Українських Карпат

Карпати поділяються на Західні, Східні, Південні. Українські Карпати займають частину Східних Карпат - в межах України. В зарубіжній літературі Українські Карпати мають назву Лісисті Карпати, хоча останні, в розумінні Ф. Пакса (Pax, 1898) та його послідовників, не охоплюють всієї теперішньої території Українських Карпат.

Українські Карпати розміщені в межах 47° 45' - 49° північної широти та 22° 26' - 25° 10' східної довготи. ''Загальна довжина Українських Карпат становить близько 270 км, ширина - 110- 120 км.

Під високогір'ям ми розуміємо територію, розташовану вище від сучасної верхньої межі лісу. Верхня межа лісу є загальновизнаним природним розчленуванням рослинних поясів з характерними типами рослинності та ландшафтами. Ця межа найбільш об'єктивно й наглядно відображає зміну фізико-географічних умов і екологічних факторів, що впливають на ріст і розподіл рослинності в горах.

Субальпійський пояс. Вище від верхньої межі лісу починається субальпійський пояс. На гірських хребтах нижня межа поясу проходить на різній висоті. В середньому нижня межа субальпійського поясу в північно-західній частині проходить на висоті 1150-1250 м над р. м, а в південно-східній частині, що знаходиться на відстані близько 300 км, у Чивчинських горах, нижня межа субальпійського поясу проходить в середньому на висоті 1450-1550 м над р. м.

Наводимо висоти, на яких на різних гірських масивах в Українських Карпатах і Карпатах взагалі проходить межа субальпійського поясу :

Українські Карпати: Бескиди й низькі полонини - 1150-1250 м, Чорногора-1350-1450, Чивчино-Гринявські гори - 1450-1550 м.

Західні Карпати: Татри - 1675 м, Баб'я Гура - 1350 м (Pawlowski, 1969).

Східні й Південні Карпати: Роднянські гори - 1369 м, гори Каліман - 1592, гори Бучежі - 1650, гори Ретєзат - 1698 м (Donita, 1965).

Наводимо висоти, на яких в Карпатах проходить нижня межа альпійського поясу :

Західні Карпати: Татри - 1800 м, Баб'я Гура - 1650 м (Pawlowski).

Українські Карпати: Свидовець - 1800 м, Чорногора - 1800, Мармароські Альпи - 1800м.

Східні Румунські Карпати: Роднянські гори - 1850 м, гори Каліман - 1850 м.

Південні Карпати: гори Бучежі - 2200 м, гори Ретєзат - 2250 м (Donita).

Рослинність субальпійського поясу представлена на всіх гірських масивах Українських Карпат. Однак у північно-західній частині на окремих гірських групах вона виступає тільки у вигляді невеликих острівців (вершини гір Розсипанець, Кінчик, Пікуй). Верхня межа субальпійського поясу збігається з нижньою межею альпійського поясу. Для рослинності субальпійського поясу характерні зарості криволісся, основними едифікаторами якого є вільха зелена (Alnus (Duschekia) viridis), сосна гірська, або сосна муго (Pinus mugo), яловець сибірський (Juniperus sibirica), чагар-ничкові угруповання (Vaccinietum). У вищих положеннях субальпійського поясу, в південно-східній частині (починаючи з хребта Свидовець) зростають чагарникові ценози з рододендрона Коча (Rhododendron) та чагарничкові ценози з водянки (Empetrum hermaphroditum). Перелічені угруповання чергуються з трав'янистими ценозами, а в місцях, де відсутнє криволісся, останні займають панівне положення.

Зональний характер рослинності субальпійського поясу виражений чітко на всій території, за винятком крутих схилів, скель, кам'янистих осипів та вологих заболочених лощин і високогірних боліт.

Подібні статті

Еволюція органічного світу по ерах
За даними палеонтології і геології, історія Землі і життя на ній розділена на п'ять ер, кожна з них характеризується певними організмами, що переважали протягом цієї ери. Кожна ера розділяється на декілька періодів, а період у свою чергу - ...

Бета-каротин принцип застосування, культивування мікроорганізмів, аналіз становища і перспектив у виробництві
Огляд літератури дипломного проекту узагальнює наявну на теперішній день інформацію про β-каротин, принцип його застосування, культивування мікроорганізмів, приводить аналіз становища і перспектив у виробництві β-каротину. Те ...