Рецептори цитокінів в межах ЦНС

Також повідомлялося про специфічне зв’язування міченого радіоізотопом IL-1beta з тканинами гіпоталамуса щурів. Подальші дослідження підтвердили існування рецепторів IL-1 в ЦНС гризунів і була виявлена мРНК IL-1r1 і зв’язування IL-1 з нейронами, астроцитами, цереброваскулярним ендотелієм, клітинами нейробластоми і клітинами гліобластоми, але не мікроглії. Проте, локалізація в мозку щурів дещо відрізняється від особливостей розподілу рецепторів IL-1 в гіпоталамусі мишей.

Рис.5. Модель молекули IL-1 (зліва) та його комплексу з рецептором (справа).

В цілому, мозок миші має дуже низьку питому щільність рецепторів IL-1 як було оцінено по зв’язуванню міченого IL-1alpha, IL-1beta з IL-1ra. Однак, дуже високі рівні рецепторів IL-1 були знайдені в гіпокампі (зубчаста фасція), судинному сплетенні і мозковій оболонці. В межах зубчастої фасції, зв’язування IL-1 відбувається в основному з нейронами. Цікаво, що жодне з сучасних досліджень не повідомляє про істотне зв’язування IL-1 в гіпоталамусі. Гістохімічні дослідження мозку миші показали, що мРНК IL-1r1 експресується в зубчастій фасції, судинному сплетенні і в ендотеліальних клітинах, але не в гіпоталамусі.

Як і у мишей, у щурів, судинне сплетіння, але не гіпоталамус, демонструє істотне зв’язування IL-1. Однак, на відміну від зв’язування IL-1 в гіпокампі мишей, гіпокамп щурів не демонструє зв’язування з IL-1alpha, IL-1beta або IL-1ra. мРНК IL-1r1 в мозку щура в значній мірі обмежена не-нейронними клітинами, епендимними клітинами, які вистилають шлуночки мозку і спинномозкові канал, клітинами судинного сплетення, лептоменінкса і специфічними ендотеліальними/периваскулярними клітинами, які є головними ділянками експресії рецепторів IL-1. Кілька груп нейронів в мозку щура, проте, демонструють низькі рівні мРНК IL-1r1: базолатеральне ядро мигдалеподібного тіла, дугоподібне ядро гіпоталамуса, трійчасті і гіпоглоссальне моторні ядра і саме заднє поле (area postrema).

Методом RT-PCR виявилено транскрипти IL-1r1 і IL-1r2 в цілому мозку миші але показали, що лінія клітин нейробластоми C1300 експресує тільки мРНК IL-1r1, тобто IL-1r1 переважає в мозку. LPS або IL-1beta збільшують експресію мРНК IL - 1r1 і IL-1r2.(22-27 kDa) є другим за прозапальною активністю цитокіном. Проте в залежності від взаємодії з іншими цитокінами може діяти як протизапальний. Cпецифічні ділянки зв’язування з IL-6 були виявлені у астроцитоми та гліобластоми, а також в екстрактах бичачого гіпоталамуса. мРНК, що кодує субодиницю рецептора IL-6 (IL-6R alpha) також була виявлена у нейронах, мікроглії і астроцитах в нормальній мозкової тканині, первинних культурах клітин або пухлинних ліній клітин. мРНК IL-6Ralpha експресується в кількох областях мозку у щурів і найбільш широко представлена в регіонах CA1 і CA4 гіпокампа і в клітинах зубчастої фасції, а також була виявлена в гіпоталамусі, мозочку, гіпокампі, смугастому тілі і неокортексі. Специфічні сигнали гібридизації спостерігаються у гліальних клітинах латерального нюхового тракту, у епендимних клітинах нюхового і переднього латерального шлуночка і у нейронів піріформної кори.

Рис.6. Модель молекули IL-6 (зліва) та його комплекс з рецептором (справа).

Введення LPS помітно збільшує рівні мРНК IL-6Ralpha в декількох регіонах мозку щура (area postrema, ядро одиночного шляху (nucleus tractus solitarius), мигдалеподібне тіло, кора мозку, гіпокамп, піріформна кора, PVN, SFO і OVLT). Крім того LPS (інтраперитонеально) або IL-1beta (внутрішньовенно), стимулюють експресію мРНК IL-6Ralpha поблизу кровоносних судин в усьому мозку.

Крім IL-6Ralpha, сигнальна субодиниця IL-6R, білок gp130, також була виявлена в ЦНС щурів, зокрема у клітинах глії, нейронах, олігодендроцитах і епендимоцитах. Розподіл імунореактивності gp130 в мозку щура накладається на розподіл IL-6Ralpha, але є більш широким, що сумісно з його роллю по трансдукції сигналів для інших цитокінів сімейства IL-6. Дійсно, мРНК gp130 була виявлена у всьому мозку щура.

Ще одним прозапальним цитокіном, який відіграє важливу роль як при формуванні запального процесу так і в багатьох патологіях, є фактор некрозу пухлин (TNF, 17 kDa). В даний час є дуже мало даних щодо розподілу або фізіологічної ролі його рецепторів в межах ЦНС. Вивчення зв’язування радіоактивно міченого ліганда TNF-alpha з різними регіонами мозку миші продемонструвало слабке зв’язування по всій поверхні мозкової тканини. Дослідження гомогенату тканини показало специфічне зв’язування в стовбурі мозку миші, корі, таламусі, базальних гангліях і мозочку. Дослідження in vitro показали, що мРНК TNF-R1 і TNF-R2 експресуються в цереброваскулярному ендотелії мишей, а також мікроглією людини (астроцити і олігодендроцити).

Подібні статті

Чиста вода - джерело нашого здоров’я
Вода життєво необхідна. Вона потрібна скрізь - в побуті, сільському господарстві та промисловості. Вода необхідна організму більшою мірою, ніж усе інше, за винятком кисню. Людина може прожити без їжі 3-4 тижні, а без води - лише кілька ...

Характеристика підродини Шпротоподібні, або Звичайні оселедці (Clupeinae)
Шпротоподібні, або звичайні оселедці, являють собою групу найважливіших для людини оселедцевих риб, що включає північних морських оселедців, сардин, сардинел, шпротів, тюльок і інші роди. Сюди входять 12 родів з 40–45 видами. Види трьох ...