Людина біологія й соціологічні проблеми

Природно, що нагромадження такої інформації зажадало величезної роботи протягом десятків років, численних експедицій у важкодоступні райони, постійного вдосконалення вимірювальних методів, а також пристосування фізіологічних і біохімічних методик до умов роботи.

Серед зовнішніх особливостей людського організму величезну увагу завжди залучав ріст. Численні дослідження показали, що варіації росту не тільки спадкові: вони визначаються в значній мірі харчовим режимом, умовами виховання в дитячому віці, нарешті, змістом мінеральних речовин і хімічних елементів у навколишню людину середовищу. Ріст розглядається як одна з основних характеристик фізичного розвитку популяцій, як фенотипічна константа, що підсумує вплив всіх цих факторів і яка дає їм адекватне зовнішнє вираження. Картографування зазначеної ознаки у світовому масштабі зв'язано з багатьма труднощами. Інформація про популяційні варіації велика, але отримана за останні кілька десятків років, коли природні ареали багатьох народів були вже значно деформовані європейським розселенням, а іноді й у корені перекручені. Логічніше тому показувати варіації росту не на сучасний момент, а, скажемо, на період, що передував епосі великих географічних відкриттів і масовому розселенню європейців, тобто приблизно на середину нашого тисячоріччя.

Тут втручається, однак, інші істотні труднощі, пов'язана з динамікою цієї ознаки в часі. Загальновідома акселерація, що відбувається нині, - прискорення фізичного дозрівання й збільшення росту протягом кінця XIX-XX в., - характерна для всіх країн Європи, багатьох азіатських країн, населення Північної Америки. Причини її, строго говорячи, невідомі, незважаючи на наявність великого числа більш-менш правдоподібних гіпотез. Відкрито багато фактів, що свідчать про те, що спрямоване збільшення або зменшення росту відбувалося й у попередні епохи. Тому екстраполяція даних, отриманих при вимірі росту сучасних популяцій, на епоху, що відстоїть від сучасності на половину тисячоріччя, у значній мірі довільна, але із цією сваволею доводиться миритися, тому що формули, розроблені для визначення росту по довгим костям кістяка, можуть бути використані лише в досить обмеженому ступені.

Більшу роль у диференціації локальних груп людства, виділюваних як раси, грає будова носа. У монголоїдів ніс плоский і досить широкий, в європеоїдів - вузький і сильно виступаючий, у жителів тропічного пояса негроїдів і австралоїдів - дуже широкий і плоский. Географічні варіації будови носа вивчені менш докладно, чим росту. Все-таки й для них можна скласти карту розподілу, опираючись на дані, тому що вимір носа важко уніфікувати, тому результати вимірів у різних популяціях погано порівнянні.

Переходячи від морфологічних зовнішніх особливостей людини до ознак внутрішнього середовища, зупинюся на системі резус. Резус - несумісність плода й матері, так звана резус-негативна реакція - приводить часто до важких захворюванням. Система резус - дуже складна система факторів крові, що на відміну від переважної більшості інших систем групових факторів крові управляється у своїй спадкоємній передачі багатьма генами. Географічний розподіл лише одного гена (d), що визначає резус-негативну реакцію, дає подання про те, як сильно коливається концентрація цього гена в різних популяціях і як по-різному, отже, у різних країнах значення комплексу профілактичних заходів, спрямованих проти викликаних негативним резусом анемій і супровідних їх родових і післяпологових ускладнень.

Подібні статті

Геоботанічне районування України
Докладний аналіз різних факторів, що впливають на живі організми та угруповання їх, здійснюється в курсах екології та окремих біологічних дисциплін (ботаніки, зоології). Усі вони можуть виступати стосовно виду, що розселяється, або як пози ...

Життєві форми організмів
Життєва форма визначається як пристосованість організмів до комплексу факторів середовища та певного способу життя. Вперше життєві форми були виділені у рослин. Ще Теофраст класифікував рослини, виділяючи серед них дерева, чагарники, напів ...