Людина біологія й соціологічні проблеми

Резерв адаптивної мінливості має безпосереднє значення для такої історичної проблеми, як причини міграцій і їхні кінцеві результати. Неодноразово писалося, що при більше високому рівні культури мігрантів вони в першу чергу формують етнічну особу народу, що виник у процесі змішання; при більше ж низькому культурному рівні мігрантів у порівнянні з місцевим населенням основна роль належить аборигенам. Однак у світлі всіх наведених фактів і міркувань такий підхід представляється однобоким. Очевидно, у цих процесах особливо велика роль біологічної адаптації етнічних груп, що зіштовхуються, той резерв адаптивної мінливості, про яке говорилося вище.

Зі збільшенням чисельності етнічної групи розшириться і її ареал, а розширення ареалу автоматично приводить до різноманіття умов середовища, і, отже, дана група більше адаптивна до різних умов існування. У цьому я бачу одну із причин історично сформованої різниці в процесах колонізації, скажемо, Індії англійцями й заселення Сибіру росіянами. При сприятливій політичній і економічній кон'юнктурі англійський народ не зміг відокремити життєздатних паростків у тропіках - недарма термін служби представників адміністрації в Індії обчислюється трьома роками. Росіяни в Сибіру, зштовхнувшись із новими для себе специфічними й надзвичайно тяжкими умовами, не тільки вижили, але й утворили численні стійкі групи старого населення, що істотно вплинули на аборигенів. Широкий ареал розселення росіян, та обставина, що вони освоїли величезну територію з різним кліматичним режимом і різними ландшафтними зонами, безсумнівно, були одними з необхідних умов їхньої життєстійкості в Сибіру. Дуже часто імунобіологічна резистентність російського населення Сибіру не уступає або мало уступає адаптивній пристосованості корінних етнічних груп. Не можна заперечувати, звичайно, що свою роль грала й більше висока культура росіян, але біологічна стійкість їхніх популяцій безсумнівна.

Дві взаємовиключні концепції виникли в дискусії навколо ролі біологічних закономірностей в історії людства й захищалися виходячи із загальних позицій, а не з конкретного аналізу фактів.

Перша концепція - переконання в тім, що природний добір є основна рушійна сила еволюції сучасної людини. Це переконання про формотворну роль добору в органічному світі й ігнорує різницю між твариною й людиною. Майже всі великі вчені Заходу в тій або іншій формі розділяють подібні погляди. З них виходить, що масштаби динаміки в сучасному людстві можна дорівняти до еволюційних, а також висновок про майбутній необмежений розвиток людини й перетворенні його згодом у новий вид. Послідовна обґрунтована боротьба із соціал-дарвінізмом і расизмом, усвідомлення якісної специфіки людини як істоти соціального викликали в частини радянських філософів і вчених заперечення за біологічними закономірностями хоча б якоїсь, навіть обмеженої ролі. Незважаючи на те що в антропології такий крайній, нігілістичний погляд не знайшов підтримки, у філософських і соціально-історичних роботах він висловлювався не раз, з них проникнув у популярну літературу й у свідомість широкої публіки.

У сучасній антропології вивчено кілька ситуацій, які служать модельними при розгляді ролі добору в сучасної людини. Найпоширеніша й добре відома з них - селективна цінність гетерозиготи по аномальному гемоглобіні S. Гомозигота SS гине, не залишивши потомства, і проте в популяції в зоні поширення тропічної малярії підтримується досить висока концентрація гена аномального гемоглобіну. Причина - у підвищеній стійкості гетерозиготи (Ss) до малярії в порівнянні з нормальної гомозиготой, що полягає в тім, що аномальні еритроцити представляють менш сприятливі умови для розвитку малярійного паразита, чим нормальні. Чи можна говорити, після того як було відкрито, досліджене й неодноразово підтверджене таке співвідношення паразита, хазяїна й аномального гена, що добір не діє в сучасному суспільстві? Подібне твердження рівносильне відмові від визнання факту.

Подібні статті

Життєві форми одноденок
Світ безхребетних дуже різноманітний і багаточисленний. Безхребетні тварини є однієї зі складові біосфери. Вони поширені у всіх середовищах існування: вони є й у ґрунті, і у воді, і в повітрі. Багато безхребетні можуть бути показниками ...

Особливості будови і життєдіяльності лишайників
Лишайники – це особливі організми, в тілі яких об’єднані водорості і гриби в нові комплекси симбіотичних організмів з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Відомо понад 20 000 видів лишайників. Лишайники ...