Людина біологія й соціологічні проблеми

Диференціація внутрішнього середовища організму спостерігається, однак, не тільки по групових факторах крові, зосередженим на поверхні еритроцитів, але й по білках кров'яної сироватки. Одна із фракцій цих білків - гаптоглобіни. Спадково вони детерміновані, зважаючи на все, двома генами Hp1 і Нр2, що не роблять один на одного гнітючого впливу. Це означає, що нащадок батьків, у яких представлені тільки два зазначених гени (у матері тільки Hp1, у батька Нр2 або навпаки), має проміжний фенотип і генотип, у якому рівною мірою представлені обидва гени. Розподіл одного із цих генів показує, що по сироваткових білках крові людство виявляє значне різноманіття й багато локальних популяцій і навіть групи популяцій відрізняються помітною своєрідністю, характеризуючись різким падінням або, навпаки, різким збільшенням концентрації цього гена.

Поряд з морфологічними ознаками й фізіологічними або біохімічними властивостями з певним характером спадкування відомі й значні територіальні варіації фізіологічних ознак з поки ще не ясним типом спадкування, очевидно сильно залежних від впливів середовища, зокрема від харчового режиму. Наведених прикладів досить, щоб показати величезний обсяг уже накопиченої в антропології інформації про географію властивостей людського організму й продемонструвати виняткове значення географічного підходу до морфології й фізіології людини. Тільки така інформація дозволяє відійти від сухого подання про морфологію й фізіологію людини як про суму постійних і перейти до діалектичного погляду на них як на вираження спектра видової мінливості. У цьому проявляється тонке біологічне пристосування людини до навколишній його різноманітного природного й соціального середовища.

Середовище життя людини відрізняється від середовища життя тварин переважно якісно новим компонентом - соціальним моментом. Цей соціальний компонент настільки повно пронизує все людське життя, що його постійно варто враховувати при будь-якому аспекті відносин між суспільством і природою. Але навіть у принципово нових ситуаціях людина не відірвана від природи. Тому при всій важливості соціальних аспектів у проблемі взаємозв'язків біології людини із природним середовищем зазначені взаємозв'язки повинні бути розглянуті в першу чергу.

Мінливість цілого ряду ознак залежить від температури середовища й, отже, від клімату в широкому змісті слова. Ознаки відбивають закономірності терморегуляції. До їхнього числа ставляться пігментація, тобто цвіт волосся, око й шкіри; товщина слизової губ; ширина носа. Широконосі групи зосереджені в основному в тропічному поясі, вузько носі, навпаки, - на півночі й на крайньому півдні. Особливо яскраво така закономірність простежується на території обох Америк.

Пігментація також відіграє чималу роль у терморегуляції. У тропічній зоні провідне значення має пігмент меланін, що охороняє шкіру від опіків. У північних районах, навпаки, пристосувальною ознакою виявляється депігментація. Паралелізм між інтенсивністю пігментації й товщиною губ, з одного боку, і рівнем річних температур - з іншої, ілюструється поширенням людей з товстими губами й темною пігментацією в тропічному поясі, зі світлою пігментацією і тонкогубих - у північних широтах.

Аналогічний зональний розподіл виявляють і деякі фундаментальні характеристики людського тіла, зокрема співвідношення між обсягом і поверхнею тіла, між довжиною ніг і довжиною корпуса, вага тіла. Географія таких співвідношень легко підводить під екологічні правила Аллена й Бергмана, згідно яким будь-які форми північних районів крупніше південних (мова йде про представників тих самих або близьких видів) і мають більше короткі кінцівки. Запропоновано багато пояснень для таких співвідношень; найбільш доцільне з них полягає в тім, що за інших рівних умов більший організм із укороченими кінцівками краще зберігає тепло, чим дрібний і довгоногий. Таким чином, у расових типах людей відбиті ті ж закономірності, що й у тварин, і формоутворення в людини йде подібними шляхами.

Подібні статті

Зниження харчової цінності нутрієнтів під час зберігання і перероблення
Харчування – фізична потреба людини. Їжа є вихідним матеріалом для побудови і відновлення кожної клітини організму людини. Підраховано, що за своє життя людина споживає в середньому близько 1,3 т білків, 12,5 т вуглеводів і 75 т води. За в ...

Вплив факторів навколишнього середовища на популяції гідробіонтів
У світі все живе пов'язане з водою і значною мірою складається з води. Академік В.І. Вернадський зазначав, що «вода стоїть осібно в історії нашої планети, не має природного тіла, яке могло б зрівнятися з нею за впливом на хід основних прир ...