Виробництво кормового білка
Білки є обов'язковими компонентами клітин будь-якого живого організму, що виконують життєво важливі функції: каталітичний, регуляторний, транспортний, біоенергетичні, захист від інфекції й дії стресових факторів, структурні, запасні й інші. У вегетативній масі рослин на частку білків доводиться 5 - 15 % сухої речовини, у зерні - 8 - 18 %. У різних тканинах організму людини й тварин зміст білків звичайно від 20 до 80 % їхньої сухої маси, що становить у середньому 40 - 50 %.
Для утворення клітин і тканин організму, а також підтримка його життєвих функцій повинен здійснюватися постійний синтез структурних й інших форм білків. До складу білків входять 20 амінокислот і два аміди (аспарагін і глютамін).
Головними джерелами незамінних амінокислот для людини є білки тваринного або рослинного походження, що входять до складу їжі, а для с/г тварин - головним чином рослинні білки. Вступники з їжею або кормом білкові речовини під дією ферментів шлункового соку гідролізуються до амінокислот, які потім використаються для утворення білкових молекул людського організму.
Всі незамінні амінокислоти повинні втримуватися в білках їжі в певних співвідношеннях. Якщо хоча б одна амінокислота втримується в недоліку, то інші амінокислоти, опинившись в надлишку, не використаються для синтезу білків. У таких умовах буде потрібно додаткова кількість харчового або кормового білка.
З метою запобігання перевитрати кормів необхідно контролювати збалансованість білків корму по змісту незамінних амінокислот і загальна кількість білка в кормі. Кормові й харчові білки, що мають оптимальний зміст незамінних амінокислот, називають біологічно повноцінними білками.
Біологічна цінність більшості тваринних білків становить 90 - 95 %, білків вегетативної маси бобових трав - 80 - 90 %, білків овочів, трав'янистих рослин, насіння олійних культур - 75 - 85 %, злакових культур - 60 - 70 %, кукурудза - 52 - 58 %.
Найбільш збалансований зміст незамінних амінокислот мають білки насіння сої. У них бракує до еталона тільки метіоніну й триптофану. Відносно високу біологічну цінність мають також білки зерна рису й гороху. У білках зерна пшениці і ячменя дуже мало втримується лізина, метіоніну й ізолейцину, а в білках зерна кукурудзи ще й триптофану. Внаслідок того, що білки сої добре збалансовані по амінокислотному складі і їхній зміст у насінні досягає 35 - 40%, ця культура має важливе значення як найдешевше джерело харчового й кормового білка.
Зернові культури становлять велику питому вагу в структурі кормо виробництва нашої країни. У середньому на частку зернових доводиться близько 50 % від загальної кількості кормового білка. З метою балансування кормів, що включають як основний компонент зерно злакових культур, по білку й незамінних амінокислотах звичайно застосовують концентровані білкові добавки, називані комбікормами.
Високою інтенсивністю синтезу білків відрізняються багато мікроорганізмів, причому білки мікробних клітин мають підвищений зміст незамінних амінокислот. Мікроорганізми як джерела кормового білка мають ряд переваг у порівнянні з рослинними й навіть тваринними організмами. Вони відрізняються високим (до 60 % сухої маси) і стійким змістом білків.
При використанні мікроорганізмів на обмеженій площі можна організувати промислове виробництво й одержувати більшу кількість кормових концентратів у будь-який час року, причому мікробні клітини здатні синтезувати білки з відходів сільського господарства й промисловості й, таким чином, дозволяють одночасно вирішувати іншу важливу проблему - утилізацію цих відходів з метою охорони навколишнього середовища.
Мікроорганізми мають ще одну коштовну перевагу - здатність дуже швидко нарощувати білкову масу. Як джерела кормового білка найбільше часто використають різні види дріжджів і бактерій, мікроскопічні гриби, одноклітинні водорості, білкові коагуляти трав'янистих рослин. Головною характеристикою біологічної (живильної) цінності білка є збалансованість його амінокислотного складу. Для характеристики збалансованості амінокислотного складу білків Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує прийняти в якості еталонного амінокислотний склад білків курячих яєць або жіночого молока.
Для оцінки білків використається показник відносини незамінної амінокислоти до загальної кількості незамінних амінокислот у білку. Відношення виражається у відсотках від відповідного відношення для даної амінокислоти в еталонному білку і є показником швидка амінокислоти. Найменша величина з отриманих показників швидка характеризує живильну цінність білків продукту. Амінокислота, що має найменший показник швидка, називається першою амінокислотою, що лімітує, даного продукту. Амінокислота, швидкий якої найбільш близький до скору першої амінокислоти, що лімітує, називається другою амінокислотою, що лімітує. Живильна цінність багатьох білків тваринного походження наближається до еталона, а живильна цінність рослинних білків виявляється нижче. Так, білок пшениці має швидкий усього близько 50 %. Білки злаків взагалі характеризуються низьким змістом лізину.
Білкова цінність кормових і харчових продуктів, що складаються в основному зі злаків, може бути підвищена додаванням до них біомаси мікроорганізмів, що містить багато білка й лізину, - 1-й амінокислоти, що лімітує, у білках злаків.
Перетравлюємість біомаси дріжджів в організмі тварин і людини звичайно становить 80 - 90 %. Перетравлюємість білка яєць, молока, м'яса й риби близька до 100 %, а багатьох рослинних білків - близько 80 %.
Вхідні до складу білка амінокислоти засвоюються краще, ніж вільні амінокислоти, що додають у корм.
- Сировина та середовища для культивування
- Особливості культивування біообъєктів
- Обладнання для культивування
- Контроль якості одержання білка
- Біохімічні і мікробіологічні процеси одержання протеїну
- Технологічна схема одержання протеїну
- Вибір ферментатора
- Вибір середовища і сировини
- Умови культивування
- Конструктивний розрахунок ферментатора з механічною мішалкою й барбатером
- Конструктивний розрахунок ферментатора
- Розрахунок механічної мішалки ферментатора
- Розрахунок барбатера
- Матеріальний баланс
- Тепловий баланс
- Обґрунтування економічної доцільності застосування кормових дріжджів при виробництві білка
- Обсяг виробництва
- Розрахунок витрат на створення технічних рішень
- Розрахунок показника економічної ефективності
- Загальні питання охорони праці
- Організація управління охороною праці в цеху для виробництва дріжджів
- Промислова санітарія
- Електробезпечність
- Пожежна безпека
- Очищення стічних вод
Подібні статті
Вплив факторів навколишнього середовища на популяції гідробіонтів
У світі все живе пов'язане з водою і значною мірою
складається з води. Академік В.І. Вернадський зазначав, що «вода стоїть осібно
в історії нашої планети, не має природного тіла, яке могло б зрівнятися з нею
за впливом на хід основних прир ...
Сигові риби
Сиги вод СНД
відносяться до двох видів: ряпушки і власне сиги, кожен з безліччю форм. По
екології всіх сигів підрозділяють на прохідних, озерно-річкових і озерних.
Перші нагулюються в морі або в озері, звідки йдуть на нерест високо вгору п ...